Мартирологія Українських Церков Т. 1

п. Пімен. • В Польщі припинено появу ж. «Релігійно-науковий вісник». 11 грудня 1923 р. — У московській «Правді» появилася корес- понденція Усаєва з Чернігова про діяльність УАПЦ та її свя- щеників. 1923 рік. — У Києві у церкві Стрітення Господнього сталося чудо: оновився старовинний образ св. Миколи й церковна баня, яка потемніла була від віку. Справу оновлення бані досліджувало ДПУ і визначні вчені-хеміки на чолі з акад. Плотніковим, які не могли науково обґрунтувати причину оновлення. Церкву зруйну- вали в 1934 р. • Митр. В. Липківський і єп. С. Орлик висвятили о. Я. Чу- лаївського на єп. Бердичівського. • На Полтавщині діяло 150 парафій УАПЦ, 4 єпископи і 7 повітових церковних рад, на Поділлі — 300 парафій і 5 єпископів. • У Крем’янці під Польщею перестав виходити православний двотижневик «Православна Волинь». • У Харкові заарештовано 16 священиків на чолі з єп. Павлом з юрисдикції патр. Тихона. Всі вони були вислані поза межі України. 1923-1924 р. — На Україні, в містах і селах, масово органі- зовувались антирелігійні диспути, в яких брали участь комуністи і представники різних Церков. Від УАПЦ в таких диспутах брали участь митр. В. Липківський, В. Чехівський, архиєп. О. Ярещенко, архиєп. С. Орлик, архиєп. Й. Оксіюк, архиєп. К. Малюшкевич, єп. М. Борецький, єп. М. Карабіневич, священики В. Сутулін- ський, К. Биковець, А. Ляхно, П. Протопопів, С. Явтушенко, В. Слухаєвський та багато інших. Зима 1924 р. — Радянська влада заборонила богословські курси, які були організовані 1921 р. при Іллінській, а згодом при Андріївській парафії в Києві. Курси ті були місячні, згодом 2-3 місячні, а пізніше 6 місячні. Вони дали УАПЦеркві біля 300 священиків. На курсах викладали митр. В. Липківський, архиєп. Н. Шараївський, єп. П. Тарнавський, В. Чехівський, М. Мороз, професори В. Данилевич, А. Грушевський, Л. Білозор і Л. Ста- рицька-Черняхівська. • 3 почину ДПУ на Україні утворено т. зв. братство «Діяльна Христова Церква» (ДХЦ), яку очолив колишній голова ВПЦР Михайло Мороз і основною ціллю якої було поборювання УАПЦ та внесення розколу серед українських парафій. До ДЦХ приєд- налося кілька єпископів УАПЦ. Статут ДХЦ, влада відразу за- реєструвала і утискала парафії УАПЦ, які відмовлялися приєд- нуватись до нового церковного об'єднання. 1017 • На Україні утворено відділи московського Союзу войовни- чих безвірників (СВБ). 9 січня 1924 р. — До США виїхав з України архиєпископ УАПЦ Іван Теодорович. 17 січня 1924 р. — У «Вістях ВУЦВК» знову появилася стаття В. Коряка проти діяльности УАПЦ. 27 березня 1924 р. — Президія ВПЦР ухвалила відмежуватися від братств «Церква жива», «Церква працюючих» і «Братство відродження», які утворились поза УАПЦ і діяли їй на шкоду. Згідно з цією постановою, всі існуючі братства мусіли бути в єднанні з УАПЦ. 25 квітня 1924 р. — Рад. влада передала в користування ДХЦ Михайлівський монастир. 25-30 травня 1924 р. — У соборі св. Софії в Києві відбулись Великі Ми