Мартирологія Українських Церков Т. 1

кільські Збори. Одним з головних питань порядку ден- ного була проблема розкладницької діяльности ДХЦ і сепарат- них братств. Митрополит В. Липківський виступив на Зборах з доповіддю «Братства в сучасній УАПЦеркві і братство Діяльна Церква Христова», в якій привітав діяльність братств, як одну з давніх форм соборности в минулій історії Української Право- славної Церкви, але тільки тоді, коли вони є об’єднуючим, а не роз’єднуючим, чинником. Великі Микільські Збори обрали нову Президію ВПЦР на чолі з протодияконом В. Потієнком. До того часу радянська влада вже розгорнула проти УАПЦ кампанію в пресі з закидами в контрреволюції, петлюрівщині та інших подібних «злочинах». З метою оборонитися від цих обви- нувачень, Великі Микільські Збори прийняли «Прилюдну заяву до всіх церков ВПЦРади УАПЦ», в якій з’ясовано ставлення Церкви до влади та її політики. На Зборах був присутній пред- ставник влади Леснер. Травень 1924 р. — У Києві відбувся Собор «Обновленської» Церкви на Україні, на якому було обрано спеціальну комісію для дослідження діяльности УАПЦ. 16 липня 1924 р. — В Чернігові висвячено о. Г. Мозолевського на єпископа Конотопського. Серпень 1924 року. — Голова ЧК-ДПУ УРСР Балицький викликав на розмову делегацію ВПЦР на чолі з митр. В. Липків- ським і домагався забрати з Харкова архиєп. О. Ярещенка і усунути з УАПЦ всіх тих священиків, які служили в армії УНР. З вересня 1924 р. — Священний Синод Православної Церкви в Польщі постановив допустити вживання української, білоруської, польської й чеської мов у богослуженнях. 11 вересня 1924 р. — ДХЦ оголосила відозву з наклепами на митр. В. Липківського й інших діячів УАПЦ. Відозву підписали голова ДХЦ єп. В. Бржосньовський, єп. П. Тарнавський, прот. К. Янушевський і М. Мороз. 15 вересня 1924 р. — У Варшаві за редакцією Є. Саковича почав появлятися православний двотижневик «Духовна бесіда». Жовтень 1924 р. — Пленум ВПЦР видав «Меморандум від- 1018 носно єднання Церков і Вселенської Христової Церкви», в якому висловлюється бажання поєднання УАПЦ з іншими Православ- ними Церквами. Меморандум підписав митр. В. Липківський і всі члени ВПЦР. 13 листопада 1924 р. — Вселенський патріярх і Синод Все- ленської Царгородської Патріярхії оголосили Томос, згідно з яким визнано автокефалію Православної Церкви в Польщі і її повну незалежність від Московської патріярхії. 14 листопада 1924 р. — ВПЦР оголосила відозву до єписко- пів, священства і вірних УАПЦ, в якій зосуджено розбрат в Церкві, що його несе діяльність інспірованої владою ДХЦ. Ві- дозву підписали митр. В. Липківський, протод. В. Потієнко, архиєп. Н. Шараївський, о. М. Хомічевський, о. Е. Кавушин- ський, о. Д. Ходзицький, П. Антипчук, Г. Вовкушівський і П. Гордовський. Листопад 1924 р. — ВПЦР звернулася до голови Раднаркому УРСР з заявою у справі унормування правного стану УАПЦ, яка ще й далі не була зареєстрована владою. Тривала відмова радян- ського уряду зарєструвати статут ВПЦРади гальмув