Мартирологія Українських Церков Т. 1

о. В час володіння собором, поляки зруйнували іконостас, багато ікон і перебудували верхні частини бань. У 1940-1944 рр. собор став осередком українського національно-релігійного від- родження на західніх українських землях. Травень 1940 р. — Німецька окупаційна влада оголосила «Ста- тут тимчасової управи православних парафій в Люблинській області». Згідно з цим статутом парафії підлягали архиєп. Сера- фимові, урядовою мовою була мова українська, в богослуженнях мала бути вживана старослов’янська мова з українською вимо- вою, адміністратором парафій залишався о. І. Левчук, а ген. вікарієм був іменований о. М. Малюжинський. Червень 1940 р. — Архиєп. Олексій (Громадський) прибув через Київ до Москви, де звернувся до патріяршого місцеблю- стителя митр. Сергія з проханням прийняти його в «молитовно- канонічне поєднання» з Московською патріярхією. • Завдяки заходам голови Українського Центрального Комі- тету (УЦК) в ГГ проф. В. Кубійовича і Церковної Ради, україн- цям повернуто 40 церков, які були насильно відібрані поляками в 1938-1939 роках. 109 православних церков залишалися далі в руках польських католиків. • Проф. І. Огієнко очолив Головну Церковну Православну Раду при УЦК. 1046 24 вересня 1940 р. — Митр. Діонисій знову очолив Право- славну Церкву на території колишньої Польщі під німецькою окупацією. ЗО вересня 1940 р. — Собор єпископів Автокефальної Право- славної Церкви в ГГ у складі митр. Діонисія і єп. Тимофія (Шреттера) постановив, що Православна Церква в ГГ становить митрополію, в склад якої входять три єпархії — українсько- російська Варшавсько-Радомська і дві українські — Холмсько- Підляська і Краківсько-Лемківська. 20 жовтня 1940 р. — Митр. Діонисій, Празький архиєп. Сав- ватій і єп. Тимофій (Шреттер) висвятили архим. Іларіона (проф. Івана Огієнка) на єпископа, якому було відразу надано титул Архиєпископа Холмського і Підляського. 1940 рік. — Єп. УАПЦ М. Маляревський повернувся з ув’яз- нення на Україну. • Голова українських православних парафій в Боснії і колиш- ній представник УАПЦ і ВПЦР в Югославії о. В. Стрільник визнав зверхність Холмського архиєп. Івана Огієнка. 9 лютого 1941 р. — У Варшаві висвячено архим. Палладія (Видибіду-Руденка) на архиєпископа Краківського і Лемківського. Хіротонію очолював митр. Діонисій. Березень 1941 р. — Московський митрополит Сергій підніс архиєп. Миколая (Ярушевича) до сану митрополита (Волинсько- го) з осідком в Луцьку. У архиєп. Волинського Олексія відібрано значну частину підпорядкованих йому парафій на Волині, а єп. Полікарпа знято з Луцької катедри і зроблено його єпископом- вікарієм Володимиро-Волинським. Кінець квітня 1941 р. — У Москві відбулась хіротонія архим. Пантелеймона Рудика на єпископа Львівського. На вимогу па- тріяршого місцеблюстителя митр. Сергія, до Москви прибули з цієї нагоди 12 єпископів з приєднаних до Московської патріярхії Західньої України, Західньої Білорусії, Буковини, Литви, Латвії та Естонії і мусіл