Мартирологія Українських Церков Т. 1

4-6 жовтня 1942 р. — Не зважаючи на заборону німецької окупаційної влади, в Луцьку відбувся, у формі неофіційних нарад, Собор єпископів УАПЦ. В Соборі взяли участь митр. Олексан- дер, митр. Полікарп, архиєп. Ніканор, єпископи — Ігор, Мсти- слав, Михаїл, Геннадій, Сильвестер, Платон і Вячеслав. Голов- ною темою обговорення була можливість поєднання з Автоном- ною Церквою. 8 жовтня 1942 р. — У Почаєві архиєп. Ніканор і єп. Мсти- слав від УАПЦ і митр. Олексій (Громадський) від Автономної Церкви, підписали акт про поєднання обох Церков в одну Україн- ську Автокефальну Православну Церкву. Повідомлення про це з радістю зустріло українське громадянство. Одначе, проти поєд- нання виступили про-російські єпископи Автономної Церкви, які примусили митр. Олексія відкликати свій підпис під Актом По- єднання. Німецька влада теж поставилась до поєднання вороже. Вона заборонила публікувати Акт Поєднання, а архиєп. Нікано- рові заявили у київському гестапо, що влада не визнає поєднання, здійсненого без порозуміння з нею. Жовтень 1942 р. — Німецька окупаційна влада заарештувала єп. Мстислава. Він пробув сім місяців в ув'язненні в Чернігові, Прилуках і Києві. 7 грудня 1942 р. — Митр. Полікарп вислав райхскомісарові України Еріхові Кохові протестного листа проти втручання ні- мецької влади у справи Православної Церкви на Україні. 1942 рік. — На східніх українських землях відновлено біля тисячу парафій УАПЦ. • Білоцерківський єп. УАПЦ Юрій Тесленко (висвяти митр. В. Липківського), прибув до Києва, де невдовзі помер від туберку- льози. Після звільнення з ув'язнення в 1940 р., він не мав права жити на Україні. Працював колгоспним сторожем біля Воронежа. • У Холмі відкрито духовну семінарію. • В СРСР припинено діяльність «Спілки войовничих безвір- ників». 11 січня 1943 р. — Райхскомісар Кох оголосив розпорядження про нову організацію устрою Православної Церкви на Україні. Згідно з цим розпорядженням єпископи УАПЦ не мали права діяти поза кордонами генерал-комісаріятів, в яких вони жили. Влада митрополита Полікарпа обмежувалась до генерал-коміса- 1053 ріяту Волинь-Поділля; заборонено скликати Собори єпископів усієї Церкви; без згоди генерал-комісара не могли відбуватись хіротонії нових єпископів; призначення священиків могло відбу- ватися лише за згодою ґебітс-комісарів. Березень 1943 р. — Німецька влада звільнила з ув’язнення Житомирського єп. Григорія. Після звільнення він зайняв єпис- копську катедру у Вінниці. Квітень 1943 р. — Німці перевезли з тюрми гестапо в При- луках до Києва єп. Мстислава. Він перебував під значними об- меженнями, без права відправляти богослуження. 4 травня 1943 р. — У Варшаві відкрито Православну духовну семінарію, до якої зголосилося багато української молоді. 7 травня 1943 р. — На дорозі з Почаєва до Дубна загинув від куль партизанів митр. Олексій (Громадський), першоієрарх Автономної Церкви, яка визнавала над собою зверхність Мос- ковської патріярхії. Митр. Олексія похо