Мартирологія Українських Церков Т. 1

опові Пантелеймонові, а не українським єпископам, передано в користування будинок, де раніше містилась ВПЦРада. Владикам Ніканорові та Ігореві створювали труднощі навіть в таких гос- подарських справах, як проведення електрики й телефону, корис- тування водопроводом і т. д. Згодом в УАПЦ відібрали і митро- поличу палату, де жив архиєп. Ніканор і де містились канцелярії Вищого Церковного Управління. Травень 1942 р. — У Полтаві організовано п’ятимісячні пас- тирські курси на 40 слухачів віком до 25 років, з яких згодом висвячено 34-ох священиків. Це був один з небагатьох винятків. Німецька влада назагал суворо обмежувала або і взагалі заборо- няла вишкіл духовенства. 24 травня 1942 р. — В Луцьку відбулась хіротонія архим. Геннадія (Шиприкевича) на єпископа Січеславського (Дніпропе- тровського). 1 червня 1942 р. — Райхскомісар Еріх Кох видав «Розпоряд- ження про правні відносини релігійних організацій на Україні», в якому проголошувалось свободу релігії та релігійних товариств, але одночасно всі Церкви, віровизнання і релігійні організації бралося під суворий контроль окупаційної влади. 23 червня 1942 р. — У Києві хіротонізовано архим. Володи- мира (Мальця) на єпископа Черкаського. 1 липня 1942 р. — Архиєп. Полікарп оголосив Архипастир- ський лист, в якому засудив напади на УАПЦ Автономної Цер- кви і відкинув усі наклепи та обвинувачення з боку її ієрархів. 15 липня 1942 р. — У Харкові, у Благовіщенському соборі митр. Ф. Булдовський у сослуженні десяти священиків, відправив службу Божу українською мовою. Це було перше українське богослуження після багатьох років більшовицького поневолення. 27 липня 1942 р. — Після розмови з єп. Мстиславом, Харків- ський і Полтавський митр. Феофіл Булдовський приєднався до УАПЦ. 2 серпня 1942 р. — У Києві хіротонізовано архим. Платона Артимюка на єпископа Заславського (пізніше Рівенського). 7 вересня 1942 р. — Київський генерал-комісар заборонив архиєп. Ніканорові титулували себе адміністратором усієї схід- ньо-української території і обмежив його діяльність лише до Києва, його околиць та тих місцевостей, де ще не було україн- ських єпископів. 13 вересня 1942 р. — В Луцьку висвячено архим. Вячеслава (Лісицького) на єпископа Лубенського. 22 вересня 1942 р. — Київський генерал-комісар наказав єп. Мстиславові виїхати з Києва до 27 того місяця і заборонив йому 1052 перебувати будь-де на Україні на захід від Дніпра і на території Київської генеральної округи по лівому боці річки. Метою цього наказу було заслати дуже активного і популярного серед народу єпископа Мстислава далеко від центру українського національно- церковного життя. Владика Мстислав зігнорував цей наказ, за що пізніше поплатився арештом. 25 вересня 1942 р. — У Житомирі німецька окупаційна влада заарештувала єпископа УАПЦ Григорія (Огійчука). Він перебув у німецькому ув'язненні 8 місяців. Вересень 1942 р. — Німецька окупаційна влада заборонила дальші єпископські хіротонії на Україні.