Мартирологія Українських Церков Т. 1

йсно церковний, що ніякі зовнішні сили не пригнічували його, не впливали на його волю і сумління. Собор доручив ВПЦР оповістити всі автокефальні право- славні Церкви про «фактичне відновлення Автокефальної Української Церкви». Друкується вперше — Архів УАПЦ у США, Бавнд Брук, Н. Дж. Машинопис, оригінал. 120 Пвм'втник Василеві Литовському, Митрополитові Київському І вскі України, поставлений в Ьавнд Бруку, Н. Дж„ в жовтні 19(3 р. Скульптор — Петро Капшучеико. 121 Василь Литовський, Митрополит Київський і вскі України а роках 1921-1927. 123 Учасники Першого Всеукраїнського Прниослляного Церкоаного Собору біля собору ся. Софії я Кясяі. Жоятень» 1921 р. гч гч Єпископат Української Автокефальної Православної Церкви в роках 1921-1926. На амвоні собору са. Софії а Києві а день хі рото ми митр. Басила Люксівського. 23 жовтка 1921 р. гч Микола Борецький, Митрополит Київський і асісі України а роках 1927-1930. 127 Учасники Другого Всеукраїнського (Іриослімого Церковного Собору біла собору св. Софб в Квсаі. Жовтень 1927 р. N0 <ч Івви Павловський, Митрополит Харківський і вскі України а роках 1930-193$. 128 [ 19 ] ПЕРШЕ ЗВЕРНЕННЯ МИТРОПОЛИТА василя литовського ДО ВІРНИХ УАПЦ 23 жовтня 1921 року, після соборної висвяти протоієрея Василя Липківського в єпископський сан та обрання його на Митрополита Київського і всієї України, він звернувся до всіх вірних УАПЦ з таким посланням : З ЛАСКИ БОЖОЇ І ВОЛІ ЦЕРКВИ АРХИЄПИСКОП ВАСИЛЬ ЛИПКІВСЬКИЙ, МИТРОПОЛИТ КИЇВСЬКИЙ І ВСІЄЇ УКРАЇНИ До всіх дітей вільної всенародньо-соборноправної автокефальної Української Православної Церкви Благословенний Бог і Отець Господа нашого Ісуса Хри- ста, що з великої Своєї ласки знову відродив нас на нове життя по вірі і науці Христовій (1 Петр., 3). І от я, слуга Господа Ісуса Христа, Всеукраїнським Православним Церковним Собором обраний і благодаттю Святого Духа, через покладення рук українського священ- ства і всього Собору, поставлений на архиєпископа і Мит- рополита Київського і всієї України в головній святині українській, в храмі св. Софії в м. Києві, звертаюсь до вас, діти Церкви нашої православної, з першим архипастир- ським закликом: Святу православну Христову віру, яку Христос Спаси- тель Своєю чесною кровію ствердив, якою нарід наш через святе хрещення в річці Дніпрі за святого князя Володи- мира просвітив і наших батьків і нас в ній досі охороняв, держіть непохитно, нею оживляйтесь, від неї не відходьте. Батьки наші охороняли її в тяжкі часи неволі та кріпацтва: не відходьте ж від неї, коли Господь визволив вас з неволі державної і церковної. 129 Святу християнську надію, надію живу й радісну на відновлення життя нашого воскресінням Христа з мертвих виховуйте і оживляйте в собі, нехай не в’яне ця надія в нас при всяких бідах і напастях земних. Батьки наші не втра- чали надії на Христа в самих тяжких обставинах життя. Не втрачайте ж її