Мартирологія Українських Церков Т. 1

вником в своїй Церкві: сам обирає на служіння Церкві всіх працівників, сам господарює в Церкві і самособорним голосом вирішує всі свої церковні справи. Відродження вільного життя Української Православної Церкви прийшлось не до вподоби сучасним єпископам на Україні, котрих призначили бувші російські царі і москов- ські патріярхи і котрі в дійсности дбають не про право- ві славіє, а про цареславіє і панославіє, які звикли правити українською Церквою, як своєю власністю, і тому всі вони відійшли, відокремились від української Церкви і намага- ються нині тримати в своїй владі українську Церкву іме- нем патріярха московського, зневажаючи і Всеукраїнський Православний Церковний Собор і Всеукраїнську Право- славну Церковну Раду, що цей Собор скликала. Не маючи в своєму серці Бога, російські єпископи на Україні відмовились висвятити українських єпископів, і то- му Всеукраїнський Православний Церковний Собор вирі- шив відновити єпископат в українській Церкві першохри- стиянським соборно-церковним апостольським ладом: 23 жовтня [10 жовтня старого стилю] року Божого 1921, со- борним обранням через апостольське преємство, покладен- ням рук священства і всього святого Всеукраїнського Пра- вославного Церковного Собору висвятив в Києво-Софій- ському українському катедральному соборі на архиєписко- па й митрополита Василя Липківського, і цим завершив відбудову нового життя вільної автокефальної Української Православної Церкви. Оповіщаючи про це всіх вас, дорогі брати й сестри, діти української Церкви, Всеукраїнський Церковний Со- бор звертається до вас з щирим закликом апостола Павла: «У волі, котрою Христос визволив нас, стійте і під ярмо неволі знову не піддавайтесь» (Гал. 5. 1). Об’єднайтесь всі ви під вищим духовним керівництвом Всеукраїнського Православного Церковного Собору, слу- хайтесь і виконуйте постанови узаконеної Собором Все- української Православної Церковної Ради, організуйте від- прави Божих служб в своїх храмах на рідній мові, як найкраще, міцно тримайте в своїх руках церковну справу і в своїх молитвах на Божих службах поминайте обранця Собору Всечесного отця нашого архиєпископа Василя, Митрополита Київського і всієї України, щоб Господь Бог охоронив його здоров’я і допомагав би йому правдиво проповідувати слово Христової істини. Нехай же Божа благодать і вільне життя піднесе святу православну українську Церкву нашу на височінь життя Духа, щоб святилось імення Христа і Отця нашого небес- ного. Амінь. [1921] Опубліковано вперше у розд. «Матеріали з історії визволення УАПЦ». «Церква й життя», орган УАПЦ, ч. 1, Харків, Видання ВПЦР, 1927, стор. 124-125. 132 [ 21 ] ВІДОЗВА ВПЦР ДО ДУХІВНИЦТВА УКРАЇНИ Через два місяці після Першого Всеукраїнського Православ- ного Церковного Собору митрополит Василь Липківський та інші члени ВПЦРади — провідні діячі УАПЦ — звернулись до духівництва на Україні з відозвою, в якій пояснюють і обгрун- товують зміни церковних канонів, зроблен