Мартирологія Українських Церков Т. 1

і на Соборі. Поясню- ють також, чому довелось дати початок єпископатові від- родженої Церкви шляхом соборної висвяти перших ієрархів. ВІД ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКОВНОЇ РАДИ ДО ДУХІВНИЦТВА НА УКРАЇНІ «Життя і смерть поставив Я сьогодні перед тобою, благос- ловення і прокляття. Вибирай же життя, щоб жив на світі ти і рід твій», — каже Господь (Повт. Зак. ЗО. 19). Духовники українського народу! До вас звертається Всеукраїнська Церковна Рада, як представниця всієї української православної людности. Жит- тя і смерть, благословення і прокляття поставив перед на- ми Господь Бог в останні часи. Розкрийте ж ваші очі і зрозумійте, що не Всеукраїнська Православна Церковна Рада, не Собор старорежимних єпископів, а непереможні вимоги життя і всемогутня воля Божа поставили вас між життям і смертю, між благословенством і прокляттям, і стояти вам надалі в нерішучості між життям і смертю неможливо. Вибирайте ж життя і благословенство, щоб жили ви і рід ваш. Разкрийте очі ваші, зрозумійте, що з непереможної волі Божої стався великий безповоротний здвиг загального світового життя, що старе руйнується, що до нової будівлі, до утворення нового життя сам Бог закликає вас. І перш за все закликає вас, керівники вічно живого життя по правді і науці Христовій, вас духовні керівники нашої Церкви, що в тяжких муках здобуває собі 133 право на вільне й рівне з другими Церквами духовне життя після довгого пригноблення. Ставайте ж щиро й одверто на кермі цього життя, ідіть поруч з волею Божою й волею Церкви, щоб життя, а не смерть, благословення, а не про- кляття здобули собі і родові свойому від Бога і свого віруючого народу. Вас хвилює острах перед порушенням старих канонів. Розкрийте ж очі і зрозумійте, що в загальній руйнації всього старого неминуче повинні руйнуватись ті старі тісні будинки минулого церковного життя і будуватись нові, просторіші. Не тримайтесь же, як той скупий багач, за марні скарби давнього минулого, а сміливо боріться, в згоді з живою народньою Церквою, за будівлю нового майбутнього. Бо вічна жива Церква Христова повинна бу- ти Церквою вічно творчою, утворювати своє життя згідно з загальними умовами часу. Бо де немає творчости, там життя замирає, як це кожному видно — в старій Церкві. Отже, твердо стоючи на ґрунті віри православної, сміливо ставайте до утворення нового церковного життя, більше бійтеся пригнічення життя буквою канонів, ніж порушення канонів під вимогами життя, бо субота для чоловіка, а не чоловік для суботи (Мк. 2, 27). Постійне утворення нових канонів церковного життя згідно з загальними умовами — в цьому дійсний дух ста- рих канонів, а не їх незмінности. Не лийте ж сліз над старими канонами три чверті яких давно вже порушені тими самими керівниками Церкви, які на нас анатеми си- плять за їх порушення, оставте мертвим ховати своїх мер- ців, а самі йдіть благовістуйте царство Боже. Прихильники старого монархічного устрою Церкви Христової, що зруйнували вже самі