Мартирологія Українських Церков Т. 1

овив життя нашої святої Церкви, розпочате чистим і святим піднесенням душі побожного українського народу, благословив це життя розвитком, ствердженням і поширенням нашої Церкви скрізь, де тільки Божа воля оселила дітей нашого народу. Нині самим жит- тям УАПЦ доведено вічну правду Господнього слова про те, що Отець Небесний дасть Духа Святого тим, що у Йо- го (Лк. 11, 13) просять. Аби тільки достойні були ми, дорогі браття, тих святих дарів Святого Духа. Шляхом церковним — вузьким шляхом, шляхом шу- кання Царства Божого й правди Його (Мт. 6, 33) йшло життя УАПЦ. З людей незвершенних по самій своїй при- роді складається вся Церква на землі. Тим і не диво, що й життя наше зустрічалося з усякими труднощами та споку- сами, що їх найбільше й найчастіше приносили в Церкву ми самі. Відчуваючи конечну потребу впорядкувати життя рідної Церкви всередині, щоб дати їй заспокоєння, одвести тяжку загрозу щодо зовнішнє-правних умов існування УАПЦ в державі, щоб одкрити можливість дальшого мир- ного життя Церкви — з цим ви послали нас на 2 Все- український Церковний Собор. Зібрані в ім’я Христа, одушевлені чистими почуттями любови до єдиної спільної мети нашої УАПЦ, ми з най- пильнішою увагою та щирістю зважали на якнайкраще задоволення всіх потреб святої Церкви нашої, дбаючи ли- ше про її життя та благо. Не було серед нас ніяких роз- ділень, коли обставини життя Церкви ясно визначили повну неможливість для Найпочесн. отця нашого митрополита Василя продовжувати далі митрополитанське служіння 146 УАПЦеркві. Бажаючи добра Церкві й тільки про це дба- ючи, Собор, як найвищий керівник життя УАПЦ, одно- душною ухвалою визволив першого слугу Церкви — Най- поч. митрополита Василя від тягару митрополитанських обов’язків. І ми — освячений Собор — «множество вірних мали одне серце й одну душу» (Діян. 4, 32), були воістину одне тіло й один дух (Еф. 4, 4), жили вкупі з Найпочес- нішим митрополитом Василем, одноголосно поклали ду- ховний провід життя УАПЦ на Всечесного єпископа Ми- колу Борецького, 24 жовтня, обравши його на Митропо- лита Київського і всієї України, а в неділю ЗО жовтня після щирої церковної молитви, настановивши його на церковно- святительське служіння УАПЦеркві. Така повна одностай- ність святого Собору й цілковита згода всіх дає нам велику втіху повторити слова святого апостольського Собору, що дійсно так «зводилося Духові Святому та й нам» (Діян. 15, 23), виразником волі всієї Української Автокеф. Правос- лавної Церкви. Нехай же буде благословенний Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, що по великій Своїй милості знов породив нас до надії живої (І Петр. 1, 3). Нехай вся УАПЦ благословляє й вихваляє ласку Бога, що Він милосердям Своїм привів нашу Церкву до великої радости соборного єднання й праці, що благодаттю Животворчого Духа Свя- того, невидимою присутністю Єдинородного Сина Свого Він благословив однодушну працю 2 Всеукраїнського Цер- ковного Собору, та заспокоєння й духовну користь УАП