Мартирологія Українських Церков Т. 2

бо слабістю волі, оправдує в очах ложного каянника Причастя в грісі і впихає його в дальші гріхи, які він оправдує нашим авторитетом. Поміж синодальними рішеннями му- сів би, по моїй думці, одним з важних предметів, бути обильніше і певніше знання богословії сповідниками. Яким способом так уложити ті рішення, щоб не були надто великим тягарем, а дійсно поміччю в набуванні того знан- ня? Не малу також поміч можете принести нашим працям в Соборі своїми молитвами Ваших монахів і тих, що у 218 Вас сповідаються. їм то теж прохаю поручити потреби нашого Собору. Мир Вам! У Львові, в суботу першого тижня Чотиродесятниці р. Б. 1940 + АНДРЕЙ, Митрополит, вр. Опубл.: Письма-послання Митрополита Андрея. М. О. ч. 59-1, стор. 36-38. ЛИСТ ДО ЖІНОЧИХ МОНАШИХ ЗГРОМАДЖЕНЬ ДО СЕСТЕР ІКОНИЦЬ 1 ЗАКОННИЦЬ, УСІХ МОНАШИХ І ЦЕРКОВНИХ ЗГРОМАДЖЕНЬ ЧИНА СВ. ВВ. — СТУД. УСТАВУ, СЕСТЕР СЛУЖЕБНИЦЬ І УСІХ ІНШИХ КОНҐРЕҐАЦІЙ, яких правила досі не є дефінітивно одобрені єпархіяльною владою! Мир Вам і благодать о Господі нашім Ісусі Христі! Актом яскравої несправедливости і насильства відібрано Вам майже усі ваші монастирі і монахинь змушено поки- нути монастир та шукати на світі тяжкого заробітку на удержування життя. Ви, розпорошені, позбавлені тепер по більшій часті можности спільного життя, каплиць, усіх захистів, сиротинців, інститутів-шкіл, які Ви досі провадили з великим хісном для Церкви і народу, а з великою заслу- гою для своїх чинів і для душ, посвячених Богові життям по єванг. радам. Воєнні обставини змусили нас досі мов- чати і не дали нам змоги станути рішучо у Вашій обороні перед насильством, — тим болючішим, що прокривався ложною, висказаною волею народу. Це наше дотеперішнє, противне нашій волі мовчання нехай ніхто не толкує в тому дусі, що годимось на насильство. Ми не тільки не годимося, але рішучо протестуємо проти зділаної Вам кривди і тяжкого удару, завданого нашій Церкві і нашому народові. При тому висказуємо Вам наше глибоке спочу- вання і велику надію в Бозі, що та кривда буде Вам наго- 219 роджена і що вернетесь до своїх монастирів, щоб наново зорганізувати працю для добра Церкви і народу. Замовкли хори, в яких Ви віддавали славу Всевишньому і поклін Богопочитання Пр. Тройці, і Хр. Спасителя Божій Премудрости, замовкли пісні, але тільки до часу. Відно- виться життя по єванг. радам буйніше, святіше, ніж це було в нашій Церкві перед 1939. Ви же, Д. Сестри, жиючи серед світських людей без тої помочі, яку дає спільне життя по монашим правилам, не переставайте бути монахинями- дівицями, посвяченими Всевишньому у виконанні єванг. рад. Кожна на становищі, яке поставить Вам Боже Прови- діння, працюйте для піддержання христ. духу в народі, для усвячування христ. родин і устереження перед тяжкою небезпекою, яка до них наближається. Працюйте над нав- чанням катихизму, виробляйте культ святих передань христ. життя в родині і в кожній парохії, в якій будете жити, помагайте душпастирям в їх