Мартирологія Українських Церков Т. 2

тяжкій праці, оскільки вони тої праці будуть домагатися. А передусім пам’ятайте, що підставою монашого життя, так в монастирі як поза ним, є молитва. Будьте людьми молитви, любіть молитися, давайте приклад молитви і будьте переконані, що Ваші молитви будуть вислухані. Бо від віків не чувано, щоб християнська молитва не була вислухана. Поручайте також усильно Всевишньому бідних безбожників, що жиють в тяжкому грісі невірства. Випро- шуйте також для цілого нашого народу, тут у нас і там над Дніпром, і народові у Вел. Росії, ту благодать, щоб ті воєнні події наблизили хвилину приєднання усіх нез’єди- нених православних, до єдности у св. кат. Церкві. Моліть і за нас, за духовенство Льв. Архиєп.! З Божою помічю зачинаємо Єпарх. Собор. Не переставайте випрошувати для нас помочі св. Духа для такого важного діла! У Львові, вівторок другої седмиці Вел. Посту 1940. + АНДРЕЙ, Митрополит, вр. Опубл.: Письма-послання Митрополита Андрея. М. О. ч. 64, стор. 39-40. 220 ПРОМОВА МИТР. А. ШЕПТИЦЬКОГО НА ВІДКРИТТІ ЛЬВІВСЬКОГО АРХИЄПАРХІЯЛЬНОГО СОБОРУ Промови митр. А. Шептицького на відкритті і на закритті Архиепархіяльного Собору, який відбувся в 1940 р. у Львові під час більшовицької окупації Західньої України, с важливим доку- ментом-свідченням про стан Української Католицької Церкви, переслідування, та її проблематику в той час. У важну хвилю життя нашої Єпархії вітаю Вас, Всеч. Отці, як учасників Аєп. Собору. — Здається мені, що не можу ліпше пояснити значення його, як представленням, як до нього прийшло. Пам’ятаєте, Отці, що ще від початку війни зачав я запрошувати на давніші т. зв. «Консисторські сесії» усіх священиків, що були присутні у Львові. Мені треба було ближчого контакту з ними, а для них участь в таких Єпарх. радах могла бути нагодою корисної праці і заняття, що нераз рятує положення серед хвилевих труднощів життя. І так збиралися ми через місяці: жовтень, листопад і грудень. Від хвилі, коли через конфіскату циклостилю неможливо було видавати хоч і як вже коротких «Архиєп. Відом.», з 1 січня 1940 р., положення, а через те й наша праця зміни- лася. Вміру, як зовнішнє положення, спричинене війною, ставало щораз більшою трудністю в праці, треба було нам здобуватися на чимраз більше інтенсивну працю. Через З місяці і Отці і я, усі ми переконалися, що такі Єпарх. ради мають добру сторону і можуть нам принести неодну користь. То піддало мені думку, чи не далося би, мимо усіх труднощів, які з природи речі ставались з кожним днем ще більшими, здобутися нам на найбільшу міру ін- тенсивности праці цілої Єпархії та відбути у Львові Ає- 221 парх. Собор. Хоч і як дивоглядною та гадка могла вида- ватися, я поділився нею з Вами в день Нового Року, коли Ви були добрі мене відвідати, щоб пожелати нашій Церкві якнайкращого розвою в цьому році. Я заявив, що ношуся з думкою сликати до Львова А[рхи]єпарх. Собор та пред- ставив відразу, що це, що в наших часах не до виконання, себто зізд усіх св