Мартирологія Українських Церков Т. 2

4 року і одне з нагоди різава 1961 і одне з нагоди Великого посту того ж року. Повний текст цих послань опублікований у цьому збірнику. В ОБОРОНІ КАТАКОМБНОЇ ЦЕРКВИ Чудом звільнений з більшовицької тюрми папою Іваном XXIII в 1963 році Блаженніший Патріярх Йосиф від хвилі приїзду до Риму в лютому 1963 року робив усі зусилля, щоб помогти Український Католицькій Церкві, починаючи від свого першого виступу на другій сесії Ватиканського Вселенського Собору 11 жовтня 1963 р. Потім часто повертався до проблеми жорстокого переслідування на Україні на Папських Синодах Єпископів, писав до голів Єпископських Конференцій у світі, до Об’єднаних Націй у Нью-Йорку (1976) і до різних держав. Особливо замітним був його виступ 23 жовтня 1971 року на Папському Синоді Єпископів про переслідування Української Церкви і Народу (див. «Твори Патріарха і Кардинала Йосифа», том ХІІІ-й, стор. 122-123) і його доповідь з 28 липня 1980 року в Кеніґштайні (Німеччина) на Міжнародньому Конгресі «Церква в потребі». Доповідь була написана й виголошена німецькою мо- вою, а згадана організація «Церква в потребі» переклала її на інші мови, додала знімки й видала окремими публікаціями ні- мецькою, англійською, французькою, українською, еспанською, італійською і голландською мовами. Песлідуваній Церкві на Україні присвячене майже ціле послан- ня Блаженнішого Патріарха Йосифа з 2-15 лютого 1982 року, з нагоди його 90-річчя, а також велика частина його торжествен- ного Завіщання, яке ми в совісті повинні сповняти. 243 ЛІКВІДАЦІЯ УКРАЇНСЬКОЇ КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ У ЗАХІДНІЙ УКРАЇНІ СВЯЩЕНИК В. ГРИНИК ПРО ЛІКВІДАЦІЮ УКРАЇНСЬКОЇ КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ ТА ПРО Т. ЗВ. «ЛЬВІВСЬКИЙ СОБОР» Перші інформації про ліквідацію Української Католицької Церкви в Західній Україні та про т. зв. « Львівський собор » зібрав о. Василь Гриник, крилошанин Перемиської катедральної Капітули. Документ цей кілька років пізніше дійшов на Захід. Нижче — уривки з цього звідомлення. Маємо на меті подати бодай який-такий звіт про не- чуваний терор, з яким переводжено відоме возсоєдиненіє з більшовицько-православним блахманом в радянській час- тині Галичини. Хоч оповідання про події маємо тільки з Тернопільщи- ни, і то з найближчого оточення однієї особи, одначе ці події є такі характеристичні для більшовицької тактики, що можна бути певними, що в прочій Галичині змінялись лише особи при незмінних методах. Хто знає більшовицькі відносини і мав до діла з НКВС, сей знає, що всі його функціонарі перейшли той самий вишкіл і ані на волос не відступають від поданих там метод, і тому їхня тактика всюди однакова, як крапля води. По проголошенні в Галичині возсоєдиненія Гр.-кат. Церкви з більшовицько-православною і про єдиновладство «Ініціативної групи» призначено референткою церковних справ при районовій управі Тернопільського району, (що по причині зрівняння Тернополя зі землею, мала свій осі- 245 док у Чорткові) якусь молоду дівчину, українку, Деремаш- ко.