Мартирологія Українських Церков Т. 2

ій, приймають села, що не мають парафій, а є тільки філіями, й так творяться нові парафії в селах: Жнятино, Яблоново, Бенедиковці, Кла- чаново, Горяни, Оріховиця, Бачава, Гайдош, Шішловці, Баянгаза, Старе Давидково, Чома, Гетеня, Факовбики, Хемлевц, Суха Бронька, Вишній Синевір, Шаркад. Дня 22 жовтня 1945 Синод Російської Православної Церкви в Москві іменував уманського Єпископа Нестора єпископом Ужгородсько-Мукачівської єпархії. Він і приїхав скоро на Закарпаття, осів при дотеперішній православній катедрі в Мукачеві, нав’язав дуже сердешні зв’язки з Туря- ницею й іншими представниками місцевої комуністичної влади, дістав гарне люксусове авто до диспозиції й зачав організовувати свою православну єпархію. У пресі скоро появилось проголошення, що з приходом нового право- славного єпископа кінчаться всі власті Єпископа Ромжі, а православний єпископ у короткому часі перебере греко-ка- толицьку катедру в Ужгороді й управу всією греко-като- лицькою єпархією. Та новий православний єпископ не на- дхнув своїх православних священиків і не завоював симпатії своїх православних вірних. Високі податки, що ними обкладав усі православні громади, заборона релігій- них маніфестацій та навчання релігії, яку сам цей єпископ видав, поліційний спосіб його ставлення до священиків і вірних — усе те скоро знеохотило священиків, а між його вірними поширилася вістка, що це не єпископ, а офіцер НКВС. Греко-католицька Церква чекала, що от-от з Ужгороду чи з Києва прийде урядовий декрет про знесення Унії. Але ні, так не сталося. Зближався час цілодержавних виборів до Верховної Ради СРСР, треба було голосів усіх меш- канців Закарпаття, отже практичний розум казав греко- католиків не дратувати. Згадані вибори відбулися дня 10 лютого 1946. Перед виборами уповноважений Лінтур покликав до себе Єписко- па Ромжу й намовляв його видати розпорядок до греко- католицьких священиків, щоб вони в проповідях зобов’я- зували своїх віруючих голосувати в день виборів, а коли Єпископ відмовився видати такий розпорядок, то Лінтур 304 просив його хоч так зарядити богослуження на день ви- борів, щоб ніхто не міг виправдуватися, що не міг го- лосувати, бо ціле дообіддя мусів бути в церкві. Після виборів зачався генеральний наступ на Греко- католицьку Церкву в Галичині, що довершився відомим львівським «Собором», у днях 8-10 березня. Після того зачинається наступ на Греко-католицьку Церкву й на За- карпатті. У половині березня Єпископ Ромжа дістав по- відомлення від культового відділу обласного виконкому, що чергового дня чекає його спеціальний уповноважений у справах культів, що приїхав з Києва й має обговорити справи Греко-католицької Церкви на Закарпатті. Це по- відомлення чи запрошення дуже затривожило Єпископа Ромжу та його найближче оточення. Аджеж майже рік тому виарештовано всіх греко-католицьких єпископів і багатьох священиків у Галичині, а ось кілька днів тому преса писала про львівський «Собор», що відбувався під доглядом Н