Мартирологія Українських Церков Т. 2

диною. Підписаний, як парох цього пи- томця, попирав його прохання і в кількох листах до Апостольського Адміністратора благав його прийняти цьо- го питомця, як маючого правдиве покликання священиче і як загроженого військовою службою. Нічого це не помог- ло. Ректор семінарії в Ґожові відмовив прийняття, будь- тоби по причині браку місця. Діставши таку відмову, ми не дали за виграну, але просили прийняти бодай на сей рік на слухача семінарійних викладів з приватним мешканням. Відмовлено, заслонюючись кодексом, хоч кан. 972 допускає диспензи із-за важних причин: «пі$і Огсііпагіш іп са$іЬи$ ресиїіагіЬиз, £гауі сіє саша, опегаїа еіиз сопзсіепііа, сіізреп- зауегії». Вкінці ксьондз ректор Домаґала признався, що якби сей питомець був перейшов на латинський обряд, був би прийнятий, а що спершу не хотів змінити обряду, то тепер він навіть не прийняв би його заяви про таку зміну, бо питомець потім міг би осягнути дозвіл на поворот до давнього обряду на тій підставі, що до зміни обряду був змушений. Залучений лист цього питомця до підписаного 340 послужить як доказ, впрочім зайвий, сего прозелітизму в трагічний момент нашої Церкви, як то виглядала ця «братня, священича рука помочі» для своєї сестри в смерт- них судорогах. Апостольський Адміністратор східніх Прус д-р Бенш також прихильний для греко-католицького духовенства, зму- шений жахливим браком священиків свого обряду, при- нимає зголошуючихся з отвертими раменами, не робить ніяких труднощів, надає навіть незгірші парафії і також додатньо висказується про поступовання і працю наших священиків, що працюють у тамошній Апостольській Ад- міністрації. Зате завзявся златинізувати і спольонізувати греко-католицьких вірних, переселених в тамошню Апо- стольську Адміністрацію. Як оповідав підписаному латин- ський священик з тої Апостольської Адміністрації, на якійсь конференції тамошнього латинського духовенства Ексцеленція Бенш мав радити зібраним священикам, щоб, прохаючих о це, греко-католицьких вірних принимали на латинський обряд. Коли ж зібрані священики звернули йому, хоч і правникові, увагу на заборону канонічного права у цьому згляді, він замовк вправді, але не сказав, що треба перестерігати цю заборону. Знов на якійсь нараді цивільних з духовними, зі слів того ж священика, хтось із священиків сказав, що в напрямі латинізації та польоні- зації наших вірних латинська духовна влада одержала уповажнення з Риму. В тамошній Апостольській Адміні- страції між духовенством латинським є загальне переко- нання про ці уповажнення з Риму щодо латинізації наших вірних, в чому утверджує його поступовання Апостольсько- го адміністратора у відношенні до наших вірних. Як під- писаний чув від одного нашого священика, працюючого в Ґожівській, сусідній, Апостольській Адміністрації, то Апо- стольський адміністратор Бенш на кожному кроці каже, що греко-католики «мають влитися» у польський елемент. Підписаний у свому звіті до Його Еміненції кардинала Гльонда звер