Мартирологія Українських Церков Т. 2

нув його увагу на шкідливість для Католи- цької Церкви такого становища Апостольського адміні- стратора Бенша до греко-католиків. Кардинал Гльонд, як сам оповідав одному з наших священиків, на згаданій кон- 341 ференції Апостольських Адміністраторів гостро скартав його за це, але здається, що Апостольський адміністратор Бенш не дуже взяв собі це упімнення до серця, бо зовсім не змінив свого становища до вірних нашого обряду, а переконання у духовенства, що Апостольський Адміністра- тор поступає по думці вказівок, одержаних з Риму, триває далі. Нижче латинське духовенство назагал стануло в рядах гонителів Греко-католицької Церкви і до спілки з біль- шовицькими посіпаками старалось, де могло тільки, нам шкодити. До поданих вгорі подійсностей долучить підпи- саний ще кілька, які однак не вичерпують цілости. Латинські священики, що прибули до Польщі із Захід- ньої України, розсівали різні клевети на греко-католицьких священиків, як, напр., про свячення ножів, убивання латин- ських священиків руками греко-католицьких священиків, (очевидно, все те виссане з пальця), і так роздмухували тут у Польщі ненависть до українців, а особливо до греко- католицьких священиків. Вони, сі латинські священики зі східньої Галичини, так зле настроїли Апостольського ад- міністратора Мілєка до наших священиків, що він жадає від наших священиків посвідок від латинських своїх сусідів. Є один такий латинський священик з околиць Львова, який, коли зійде бесіда на нашу Церкву і духовенство, все каже так: «Дякувати Богові, що те вже скінчилося. То самі святокрадці». Вони й розсівають фальшиві вістки про наше духовенство, говорячи «що тільки одиниці не підпи- сали православ’я». Перемиські Кармеліти, десь довідав- шись, що підписаний перебуває в монастирі оо. Камедулів на Бєлянах коло Кракова, прибули туди і інтригували проти підписаного та викидали оо. Камедулам: «Пощо його тримали?» А камедули задармо підписаного не три- мали. За ложку мізерної страви підписаний переробив з їх клириками IV рік богослов’я від жовтня 1946 до березня 1947 та щонеділі і щосвята голосив у їх костелі по дві проповіді до вірних. Ті ж оо. Камедули, вже під’юджені, викинули зі свого монастиря двох там перебуваючих свя- щеників за те тільки, що один з них одержав лист, писаний по-українськи. Підписаного вже кармеліти не застали у Камедулів. Перед о. крилошанином д-ром Деньком ви- 342 говорився один Кармеліт, пише з Любліна, не знаючи з ким має до діла, що вони вистарались, недовго перед усуненням нашого Єпископа і Капітули, о дозвіл у міні- стерстві зайняти катедру й капітульний дім, та шкодував, що не дісталось їм ціле уладження в мешканнях вивезених о.о. Крилошан, а розграбила частину чернь: «Були б мали та й іншим дали!». Латинський парох Вороблика Королівського коло Ся- нока в Апостольського адміністратора Лемківщини зайняв греко-католицьку церкву місцеву і викинув з парафіяльного дому греко-католицького тамошнього пароха, колишньог