Мартирологія Українських Церков Т. 2

ту, проте знає, що Папа Пачеллі помер і обрано нового Папу. Дізнався про це з кількамісячним запізненням з ро- сійських газет, що приходили до «культурного відділу» табору. Не знає, як новий Папа виглядає. Відвозять його назад до лазарету. Того ж дня увечорі під час перевірки на таборовій площі відрекомендовують якогось пана в цивільному одязі як міністра Автономної Республіки Молдавії.* Він доводить до публічного відома, що в’язень Йосиф Сліпий — помилуваний. На площі ти- ша, всі в’язні стримали віддих. Сліпий відчуває на собі їх остовпілі заздрісні погляди. Якийсь українець кладе на себе побожно знак хреста. Помилуваний каторжанин проводить майже весь на- ступний день (була це неділя) в лазареті. Принесли йому цивільний одяг. З кухні начальника табору дали йому, вперше за весь час, тарілку бульйону, в якому плаває ку- сень м’яса. Години минають швидко, зашвидко, щоб мож- на передумувати те, що сталося. Того самого дня, себто в неділю 27 січня, ввечорі, один урядовець заходить за ним, супроводить його на станцію і ескортує до самої Москви. Коли авто виїжджає за огорожу табору, Сліпий обертає- ться і дивиться позад себе. Усі в’язні вже в бараках, світла ліхтарів освітлюють пусту тепер площу, високу сітку з дроту, вежі для варти, кухню, ізолятор. Невже справді ворота концтабору зачиняються назавжди за його спиною? Подорож до Москви Поки потяг біжить у напрямі Москви, Архиєпископ силкується впорядкувати свої думки. Сказали йому, що Йоан XXIII хотів, щоб він вийшов на волю, та що Вер- ховна Рада пішла назустріч цьому бажанню. Але, судячи з часописів, що приходили до табору, він не може собі уявити, щоб у відносинах між Римом і Москвою могло * Повинно бути: Мордовії. 410 що-небудь змінитися. Як людина віруюча, він ніколи не сумнівався в опіці Божого Провидіння, однак він знає нас- крізь радянський світ і пам’ятає певні пропозиції, зроблені йому нещодавно, що він їх рішуче відхилив. Сказали йому: покинь Католицьку Церкву, перейди на православ’я, то не тільки будеш вільний, але могтимеш навіть стати згодом наступником патріарха Москви. Сліпий цю пропозицію відкинув, зробив це коротко і ясно, не пом’якшуючи делі- катними словами своєї відмови. У готелі в Москві Навіть урядовець, що його супроводить, не знає, що влада думає робити з екс-каторжанином. Він дістав наказ привезти його до Москви, нічого більше. І коли раннім ранком потяг зупиняється на московському пероні, Архи- єпископа, без жодного пояснення, ескортують до одного з кращих готелів радянської столиці. Двадцять чотири го- дини перед тим він з усього серця дякував Господеві за полегшення своєї долі, бо несподівано опинився в лазареті, мав окреме ліжко. Тепер перебуває в елегантному готелі, серед мармуру, м’яких меблів, килимів. Нагло приходить йому в голову думка: хто ж буде за це платити? Він від- давна не має рублів. На свої питання дістає ухильні від- повіді. Проте, коли зважив спокійно ситуацію, заспокоївся. Згідно з радя