Мартирологія Українських Церков Т. 2

иця з перел із золотим хрестиком, лежить у білій коробці, оздобленій папським гербом. Сльози капа- ють і на герб Папи Иоана і на перлові чотки. Монсеньйор Віллебрандс лишається в московському готелі ще два дні. Весь цей час і згодом під час спільної подорожі він говорить і говорить. Мусить розповідати вла- диці найважливіші речі, що їх цей бажає знати: і про Папу та кардиналів, і про Церкву та Собор. Не диво: людина була вже немов похована, а тепер вертається до життя, тож пробудився в ній голод новин. Подорож з Москви до Риму Сліпий та Віллебрандс залишають Москву 4 лютого ввечорі. Багато було мороки, щоб придбати відповідний одяг для Архиєпископа. Легше було дістати пашпорт, ніж розв’язати проблему підхожого костюма. Бо ріст Архи- єпископа значно понад середню міру і вся його постать, не зважаючи на зазнані виснаження, доволі огрядна. Вкінці пощастило підшукати поношений одяг, чорні штани й дов- гий піджак, такий, як носять пастори. Обидва їдуть по- тягом, бо Кир Сліпий не почувається на силах їхати лі- таком. Перш ніж залишають готель, чекає їх несподіванка з рахунком. Вимагають по три рублі за ніч, що їх, при- родна річ, платить о. Віллебрандс. «А я думав, — каже Кир Сліпий, — що рахунок заплатить держава». Перед виїздом з Москви дали Архиєпископові дипло- матичний пашпорт. Ніхто не вміє пояснити, для чого саме дипломатичний. Може, на нормальному пашпорті мусіли б були подати, що Кир Сліпий має радянське громадян- ство, а це давало б йому право повернутися до Львова? Ідуть на Відень і там зупиняються. Архиєпископ є надто знеможений, щоб одним махом відбути далеку до- рогу. Відморожена нога — «пам’ятка з каторги», як він каже, — дошкуляє безнастанно. Крім того, о. Віллебрандс хоче поінформувати телефоном Ватикан, що все відбулося гаразд, та умовитись, де мають висісти, щоб не попасти на станції Терміні в лабети журналістам. У Відні зупиняються два дні. Монсеньйор Віллебрандс живе в апостольській нунціятурі, тоді як Кир Сліпий, щоб ніхто не звернув уваги на його присутність, зупинився в 413 одному пансіоні, що його утримують монахині. За пора- дою Ватикану, висіли з потягу перед Римом, а саме на станції Орте, звідки ватиканське авто відвезло Архиєпи- скопа до абатства в Ґроттаферраті. Опубл.: Неймовірні пригоди Архиепископа. Рим, «Сучессо» («$иссе8- $о»), 1963, червень, стор. 44-53. Передр. з: Невидимі стигмати..., стор. 116-121. 414 СССР Вьідан от ОПРАВКА № 187629 МИНИСТЕРСТВО _ , ВНУТРЕННИХ ДЕН 0 * 0000 "' .зяянеиим райотдвлвиием милицин. 43'і / ра#ие ии'е ит л * лщ. їгїл. - 355 Ж **/%>* /А СЕРИЯ № АЖ Вьідана гражданину-ке Цос и .. ис/>7 ^ ^зсійр/иС. %се.£/~со/іс>А£сЛ:0ь' оЗІслс/^и осужденному-вй 5г£/5?555.. 9.РЛ 19^?г. по ст. У к 5- годам лишеная свободьі ... имеющему-ей в прошлом судимосте. 9 л Усср /г і а, ссс.о а>/%~ /5/Г. /053 > . го е/УїЗ&сЛгилЛ Среясі мллаз сьми^Я, 415 Слєдует к месту жнтсльства •/ с* (город, село,