Мартирологія Українських Церков Т. 2

район, область) Вьідано денег на питапис в путн У 1 :. У. р>с/£л.еи иі срсиуа ссУ ьо и/ е г б а е с Л/>і £ о С /О Л. ТВ 351 2-57 Оригінал: Архів УКУ, Рим Факсиміле документа звільнення митр. Йосифа Сліпого з ув’язнення у концтаборі ЖХ-385 в Мордовській АРСР; 26 січня 1963 року. 416 СВІДЧЕННЯ ПРО ПЕРШЕ УВ’ЯЗНЕННЯ ЄП. ЙОСАФАТА КОЦИЛОВСЬКОГО 19 вересня 1945 р. о. В. Гриника заарештувала в Перемишлі польська поліція разом з сп. И. Коциловським й іншими укра- їнцями та передала НКДБ. Про подробиці цього арешту і ви- дачу сп. Й. Коциловського більшовикам розповідає о. В. Гриник. Гриник Василь, крилошанин Перемиської катедральної Капітули і парох катедральної парафії, 19. IX. 1945 ув’яз- нений разом з 17 іншими перемиськими міщанами усякого стану: 1 лікар, 2 судді, 1 адвокат, 1 директор гімназії, 1 професор, 1 урядовець, кількох ремісників, купців та під- приємців та один ученик, до яких дня 21. IX. долучено бл.п. Преосвященного Йосафата і відставлено до в’язниці УБ у Ряшеві, де неволено до підпису на переселення. Ци- вільні підписували і їх частями, від половини листопада почавши, звільнено. Преосвященний Йосафат і о. Гриник відмовили підпису з покликом на обов’язок резиденції, від якого може їх тільки Св. Отець звільнити. За те їх обох передало польське У Б 16.1.1946 більшовицькому НКДБ у Ряшеві, яке їх обох разом замкнуло на ніч у пивничній, підвальній келії. Польське УБ мало ще більше згляду, для Преосвященного бодай. Держало Преосвященного не в пивниці, а в одній зі заль на першому, а пізніше — дру- гому, поверсі, і харч Преосвященному діставали зі стар- шинської кухні. Тут на НКДБ дано нам вечером «катьолок» кип’ятку і більше нічого. Нашої подорожі до Мостиськ і перебування там, як уже вище описаної, не буду повторяти, тільки видвигну деякі цікавіші, там поминені, моменти для доповнення образу мучеництва Преосв. бл.п. Йосафата. По передачі нас у руки ряшівського НКДБ, куди нас з УБ доставлено вполудне самоходом тягаровим під багне 417 тами НКДБ міліціонерів, у канцелярії прийняли нас двох старшин, що говорили: один — по-українськи, другий — по-російськи. Вони дістали і мали на руках акти нашого оскарження і зізнань з польського УБ. Преосв. бл.п. Йо- сафатові почитано там у вину, що в червні 1944 р. від- правив Службу Божу і виголосив проповідь до жовнірів дивізії СС Галичина. До актів був долучений календар ЦУДК у Кракові з 1942, в якому поміщена була світлина бл.п. Митрополита Шептицького, приявного при проголо- шенні Української Держави в липні 1941. На підставі бо- роди у Архиєрея цю світлину бл.п. Митрополита взято за світлину Преосвященного Йосафата. Більшовицькі старши- ни зразу не зорієнтувались, що має значити сей календар між актами Преосвященного, по-польськи не вміли читати, (у цій мові були ведені акти на УБ), отже, думаючи, що сей календар, як протибільшовицький, сконфісковано при ревізії Преосвященного, і є він «согриз сіеіісіі» обвннення Преосвяще