Мартирологія Українських Церков Т. 2

жорстокіше переслідувало український народ в лиці його кращих синів і дочок, воно люто ненавиділо і з диким фанатизмом викорінювало українську мову. Беручи до уваги все, викладене вище, переконливо про- шу Вас дати вказівку про перегляд моєї справи, оскільки вирок Львівського військового трибуналу від 13 березня 1946 року є незаперечним доказом релігійного пересліду- вання і національної дискримінації. 25 березня 1966 року. Г. Будзінський Опубл.: «Український вісник» [самвидавний журнал з України], 1970, січень, випуск І. Париж-Балтимор, В-во ПУДФ і «Смолоскип», 1971, стор. 64-71. 507 ЛИСТИ ДО РАДЯНСЬКИХ ГАЗЕТ РЕДАКЦІЇ ГАЗЕТИ «ВІЛЬНА УКРАЇНА» Шановний тов. Редактор! Я стверджую з жалем, що ви продовжуєте вміщати в своїй газеті всяку неправду і наклепи на Католицьку Церк- ву. Котрий уже раз я пишу вам про це, бо я був членом делегації Католицької Церкви до Москви 1944 р. і тому маю моральний обов’язок. 12 січня 1983 р. [у] N0.8 висту- пав якийсь Сімончик із тими самими закидами, немовби товк воду в ступі. Він пише дослівно: «Уніатська Церква за рішенням Львівського церковного собору була с^мо- ліквідована». В одному реченні кожне слово — брехня. Не- правда, що Католицька Церква називається уніатською. В 1939 році ЗАГС перебрав церковні документи не менш як 20 млн. метрикальних записів. І не було ні одного слова, в якому Церква була б названа уніятською. У всіх доку- ментах Церква називалася Греко-католицькою. За польсь- кої окупації поляки нас називали русинами, але від того ми не перестали бути українцями. Знову росіяни називають нас уніятами, але від того ми не перестали бути като- ликами. Неправда, що у Львові 1946 р. відбувся церковний собор Греко-католицької Церкви. Сімончик, як папуга, без- душно повторює вивчені слова, значення яких не розуміє. Якби його спитати, що таке церковний собор, то він про це не має зеленісінького поняття. Католицька Церква має 18-столітню історію , і тільки вселенських соборів було 21, а помісних дуже багато. Ні в однім із цих численних со- борів не був рядовий священик головою. Якщо 18 століть церква була ієрархічна, то хто має право переводити її на демократичну? Священик, який скликає собор, повинен ма- ти від когось повновластність. 508 І от тут вилізло шило з мішка. 18 червня 1945 р. з’яви- лася в пресі постанова Ходченка, голови Комітету по ре- лігійних справах при Раднаркомі УРСР, що він «санкціо- нує» Ініціятивну групу, тобто тих, які мають скликати со- бор. Ходченко писав українською мовою, але вживає таєм- ного слова «санкціонує», хоч не має сумніву, що в укра- їнській мові є відповідник цього Слова. Цим таємничим словом Ходченко зазначив свою Важливість; його влада мало що менша від влади Папи Римського. Він великий інквізитор і має право послати на смерть усіх священно- служителів, які відмовлялися підчинятися Московському патріярхові. Ходченко вимагав від своїх підлеглих, яких він «санкціонував», щоб вони виготовили списки в