Мартирологія Українських Церков Т. 2

о виході із ШІЗО — нові репресії. В’язням заборонялося розмовляти зі мною, ходити, «уєдіняться...» Кожного ранку деж. офіцер зачитував перед шеренгами зека, що я бандит і що я тут на перевихованні, з мене буде вибито «бандеровский дух». Одного дня, в серпні місяці — за цей час я встиг відсидіти 1 місяць і 15 діб ШІЗО — перед обідом усіх віруючих християн наглядачі зігнали в їдальню. Ніхто нічого не підозрював. При цій акції присутніми були нач. режиму ст. лейт. Ярмош та замполіт табору кап. Тарчевський. Ярмош наказав всім вегетаріанцям вийти на сцену, де стояв «стіл для тунеядців». Вийшло 10 осіб. — Терелю посадіть на стілець перед усіма, — наказ було ретельно виконано. Де- в’ятьом, що лишилися, було пов’язано руки і ноги теле- фонним дротом до стільців, після чого наглядачі почали «годувати» віруючих в’язнів євангелистів. В’язням почали заливати рот непорзним — начальство у цей час «надрива- ло животи. ,.»Після того, як усіх «нагодували», дано ко- манду, щоб Тереля попробував м’ясної юшки сам, бо на- глядачі вморилися, але перед їжею помолився, бо всі хри- стияни моляться. Мене оточили тісним колом, віруючих 533 зігнали в те коло, щоб усі бачили, як потрібно їсти само- му... Я зачитав вголос молитву: «Господи Боже, поможи нам грішним витерпіти діянія нечистого». Мене збили з ніг і почали бити. Так я опинився в карцері до «виправлення»... В той самий день до «виправлення» було запроторено віру- ючого Церкви Христової, свідка Бога Єгови Возного та православного А. Бойка — (в 1969 р. Бойка за написання книги «Людина — людині» та за організацію табірної орга- нізації засуджено до розстрілу). У карцері почалось мор- дування. Нас заставляли протягом робочого дня носити гранітні брили, що були «розкидані», і вкладати на купи, в камерах трьома прутиками згрібати налиту туди воду, щоб було чисто, нас заставляли цілими днями стояти на одно- му місці. Через місяць нам заявили, що табірна комісія не може нас звільнити, тому що ми не стали на шлях виправ- лення. Кожного дня о 10 год. ранку майор Платонов — нач. табору, ст. лейт. Ярмош, кап. Тарчевський та кап. Волосенко — нач. служби нагляду із свитою наглядачів приходили у карцери і чекали, коли їхні «жертви» попро- сять вибачення «зізнаються» у своїх провинах. Моя вага через два місяці почала дорівнювати 49 кг. Годували через день по формі: «10 — В» 1 . 400 гр. хліба (спец, хліб) 2. 200 гр. баланди 3. 15 гр. солі 4. 63 гр. риби (гнилої тюльки). В листопаді випав сніг, почалась ожеледь. Сніг із до- щем та холодний вітер прошивав наскрізь нашу літню форму; за те, що ми підкладали на плечі рушнички і тим порушували «форму ношенія одєждьі», нас страшно били. 3-го листопада (сей день я ніколи не забуду) мене ви- вели раніше за інших. У коридорі заставили роздягнутися. Я роздягнувся. У цей час Ярмош з наглядачами стали в коло, я думав, що мене будуть бити — та ніхто не бив. Волосенко спитав, чи то правда, що християни христяться в воді — я не