Мартирологія Українських Церков Т. 2

конц. таборах з Вашими, радянсь- кими, та нормою їжі сторожових псів — сторожовий пес отримує до 1 року: 1. 500 гр. білого хліба 538 2. 2 яйця 3. 180 гр. цукру 4. 500 гр. молока 5. 20 гр. солі 6. 380 гр. каші 7. З кг. м’яса (Витяг із журналу «Наука и жизнь» за 1969 р.) Мене за цей протест направили на комісію до обласної психіятричної лікарні м. Володимира. Комісія визнала здоровим, але фізично замореним. Мене знову помістили в лікарняну камеру і почали годувати — кадебіст Борис Владімірович (прізвища не говорив) сказав, що я їх «по- зорю» і мене будуть годувати до тих пір, поки я не трісну... По тюрмі «хтось» почав пускати чутки, що я агент КДБ, що я «карпатський жид», який проліз в українську справу. На стінах боксиків у бані появилися гасла: «Тереля — жид», «Тереля — КДБіст». У новому протесті я заявив про травлю — мене почали відкрито тероризувати, погрожу- вати, що будуть судити, а вкінці майор Золотов сказав, що мене змішають з «мусором». П’ятого січня 1972 року на мене та Зіновія Красівського було відкрито кримінальні справи: N 0 . 33 і N 0 . 34 — слідчі капітан Плєшков та нач. слідчого відділу обласного управ- ління КДБ майор Євсеєв і перекладач ст. лейт. І. А. Сидорчук з управління КДБ УРСР. Красівського звинува- чували за написання збірки віршів «Невільничі плачі» та поеми «Тріюмф сатани». Мене за розповсюдження творів Красівського та написання власної збірки «Гіркота». Так після суду над С. Караванським у тюрмі почали знову судити українське слово! Вкінці липня к. Плєшков сказав, що я подохну на «веч- ной койке» у Казані... Моя участь, як і участь 3. Красів- ського та Ю. Бєлова були вирішені: Інститутом ім. Серб- ського у Москві я був визнаний психічно хворим. * * * «Я за ім'я Моє будуть усі вас ненавидіти. А хто видержить аж до кінця, той буде спасений». (Єв. від Марка, 13:13) 539 8 грудня 1972 року я прибув у спецлікарню уст. ЖХ ЯО 100/5 Сичовки. Над виходом брами величезний пля- кат, на якому кривавими буквами слова: «На свободу с чистой совестью». І се у спеціяльному концтаборі для пси- хічно хворих!!! У п’ять рядів колючий дріт, два паркани з вежами для вартових, собаки, зовнішня і внутрішня охо- рона з автоматами у руках. Одинадцять величезних дво- поверхових бараків, у яких розміщено зеків, або як ще кажуть «псіхів». Псіхи розподіляються на політиків і кри- мінальних: — кримінальні — се ті, що стали на шлях виправлення: політики — ті, яких треба ще «виправляти», а то й просто вбити. Кримінальний злочинець за подвійне вбивство (вбив вагітну жінку на 9-му місяці) — виписаний з Сичовки за рік, а «клеветнік» Жук В. відбув п’ять років... Ніч. Сніговиця. Нас ведуть до машин («воронків»), на- бивають до знемоги. Все це було і до цього, але тут, на цій ось нічній станції все це виглядає чорним і якимось важким, позбавленим усього людського, відчувається на- хабність солдатів і служби нагляду — ми геть безправні! За нас, наше життя ніхто не відпов