Мартирологія Українських Церков Т. 2

’я- жеться з їх черевною ідеологією. Чотири місяці мене тримали в обласній тюрмі м. Уж- городу — АЗ-308/180, де начальником був майор Коваль- чук І. М. За цей час ніяка спецтюрма не згідна була мене прийняти. Так, із Сичовської спецлікарні прийшла відпо- 560 відь до нач. спецчастини Ужгородської тюрми капітана Пребуша про те, що оскільки я не вчинив кримінального злочину, мене спецлікарня прийняти не може. Тоді каде- бісти Закарпатського обласного управління зфабрикували слідчу «справу» і так відправили мене на етап. 2 вересня 1977 р. я був конвойований в обласну тюрму м. Дніпропетровська як підслідний. За кілька годин мене перевели в спецтюрму, де начальником — полковник Ба- бенко. Мене роздягнули догола, огидно обстригли і, ки- нувши мені брудні підштаники і якусь подобу сорочки, погнали в тюремний корпус. Так я потрапив у третє від- ділення, де начальником ст. ляйтенант комуніст Неля Ми- хайлівна Буткевич. 3 перших же хвилин я відчув увесь жах мого станови- ща. Садистка Буткевич призначила мені все те, що тільки її голівонька могла придумати. На протязі всього 1978 р. мене піддавали всіляким знущанням, лікуванням і теророві з боку оперативної частини в особі нач. оперчастини спец- тюрми і його помічника лейтенанта Вербицького. Уже тоді я вирішив, що якщо я тільки виживу, всі жахи і злочини лікарів-комуністів стануть власністю гласности широкої міжнародньої громадськости. Всі три роки перебування в спецтюрмі мене тримали в одиночній камері N 0 . 21. Пріз- вище моє було заборонено говорити. Я не числився ні в одному списку спецтюрми. Не було мене і в журналі «По- ведінка хворих 3-го відділення». Санітари-кримінальники при прямому заохоченні з боку лікарів знущались над хво- рими. Не давали хворим води, не пускали до вбиральні. Якщо зек-хворий давав з передачі банку тушонки, тоді санітар пускав його до вбиральні. Хворих постійно били, відбирали в них харчі і продукти з посилок і передач — все це було відомо лікарям. І самі лікарі нацьковували кримінальників-санітарів на хворих, які обурювались зло- чинними діями санітарів. Так (це було до мого приїзду), в 3-му відділенні був учитель-фронтовик на прізвище Середа, він поскаржився нач. відділення Буткевич на санітарів, що ті грабують хворих. Буткевич викликала бригадира сані- тарів і дала вказівку гарненько дати цьому «наклепникові- учітілішкє» Середі. Санітари виволокли інваліда-фронтови- ка в убиральню і там під час побоїв убили його. Так був списаний український учитель інвалід-фронтовик Середа. 561 За цей злочин ніхто не потерпів, тільки Буткевич до двох зірочок одержала ще одну. Ось приклад розмови цієї садистки зі мною особисто. Не треба забувати, що лікарі в спецтюрмах провадять слідство, а також дослідство, і якщо щось їм пощастить вирвати в своєї жертви, то тут же сповіщають КДБ. Ви- кликавши мене на черговий допит-провокацію, Буткевич цинічно заявила, що тепер я можу скаржитися Господу Богу; на що я їй відповів, що я ні