Мартирологія Українських Церков Т. 2

8 І. ОБСТАВИНИ СПРАВИ Брата, Вінницького М. І, визнано винним у тому, що він як греко-католицький священик відправляв богослу- жіння на своїй квартирі і в греко-католицькому обряді спільно з віруючими цього ж обряду. Свою релігійну діяль- ність Вінницький М. І. базував на своїй совісті і керувався принципами Конституції СРСР. Крім того, брат на при- ватній квартирі правив богослужіння з віруючими греко- католицького віровизнання, відправляв Богослужби і за- кликав дотримуватись приписів Євангелія. За твердженням суду, Новосад Г. Р. захворіла на пси- хічну хворобу, нібито тому, що вона сповняла церковні заповіді й обряди. Брат не визнав себе винним в інкримінованих йому злочинах як на попередньому слідстві, так і в судовому засіданні і посвідчив, що діяльність його мала легальний характер, тому що він письмово щороку повідомляв рай- виконком про відправлювані ним богослужіння, не відри- вав громадян від державно-громадської діяльности і не завдавав шкоди здоров’ю гр-ки Новосад Г. Р. Послугами оборони брат не користувався ні на попе- редньому слідстві, ні в судовому засіданні. Брат просив, щоб його інтереси боронив конкретний адвокат, однак, його клопотання було відхилено. Якщо умовно погодитися з висновками суду, що про- вину брата доведено матеріялами справи, то обрання мак- симальної міри покарання із засланням на 3 роки занадто суворе і нічим не виправдане. З огляду на те, що незаконно приписані моєму братові порушення закону віднесено за- конодавцем до категорії неважких злочинів, до того ж брата засуджено уперше. Він хворіє на туберкульозу легенів, у зв’язку з чим ведення попереднього слідства і судового засідання кілька разів припинялось. Батько наш, Вінницький Ілля, загинув на фронті 1945 року, захищаючи Батьківщину від фашистських загарбни- ків. Вищенаведені обставини не давали судові підстави так суворо карати мого брата, тим більше, що твердження винувальної влади не знайшли свого потвердження. Суд у присуді вказав, що Вінницький М. І. не займався суспіль- 599 но-корисною працею. Такий висновок суду не відповідає дійсності і суперечить фактичним обставинам справи. З до- даних документів видно, що Вінницький М. І. збирав лі- карські рослини і щороку складав у Львівському Аптеко- управлінні договори та перебував у договірних відносинах і в 1974 році, про це свідчать договори і квитанції. Він сумлінно ставився до праці і перевиконував плян збору лікарських рослин. Довідки до цієї скарги додати неможливо, тому що прокурор Залізничного району м. Львова заборонив у категоричній формі завідувачеві Апте- коуправління видати посвідку про те, що Вінницький пе- ребував у договірних відносинах з Львівським Аптекоуп- равлінням на заготівлю лікарських рослин, які здавав аптекам. Органи попереднього слідства, не видістали довідки з Львівського Аптекоуправління, хоч Вінницький М. І. за- являв про те, що на протязі багатьох років він збирав лікарські рослини і перебував у догові