Мартирологія Українських Церков Т. 2

такої сили антирадянську ■ояків. Серед всіх похоронених були лише два українські старшини — ст. десятник Іван Якимів і хорунжий УГА Антін Качмарук. Могилами на Янівському цвинтарі опікувалася пластова молодь до 1926 року, коли було створено у Львові Товариство Охорони Воєнних Могил (ТОВМ) на чолі з Брониславом Яновим, а згодом — Павлом Кривуцьким. Це Товариство, провівши в Західній Україні і серед емігра- ції, збірку на охорому могил побудувало з бетону 648 могил, з традицій- ними українськими хрестами за проектом Петра Холодного і Лева Леп- кого. Роботи над могилами, які виконувала Кооператива Інженерських Робіт під керівництвом Олександра Карпінського і Ярослава Гузара, були закінчені в 1934 році. Всі могили були обрамовані бетоном, стежки висипані жужіллю і по- ділені на ІЗ довгих рядів. Посередині стрілецьких могил була висипана велика збірна могила з високим дубовим хрестом. 636 пропаганду, як один львівський бульдозер, що постинав голови стрілецьким хрестам. Після пожежі Державної Бібліотеки Академії Наук УРСР у 1964 р. і політичних арештів за відкрите вислов- лювання переконань у наступні роки, важко назвати дію, яка б так підривала авторитет Радвлади як теперішнє без- чинство у Львові. Наслідки вже є. Тисячі галичан пройшли за ці дні біля осквернених і сплюндрованих могил. Серед населення замішання й обурення. Ходять чутки про на- міри, теж далекі від людяности, а може й провокаційні, погромити у відповідь могили партійних і військових ке- рівників і т. д. Невже ж дійдемо до того, що вводитимемо стан облоги на кладовищах? Я утримувався від одноосібних звернень до партійних і радянських керівників після того, як у 1967 р., за справед- ливі зауваження про порушення норм соціялістичної закон- ности, мене спочатку кинули за ґрати, а потім зробили з критика й журналіста — залізничним робітником. Але сьогодні мовчати не можу. В ім’я людяности закликаю вас втрутитись в дії провінційних самодурів і зупинити глум над стрілецькими могилами, відновити частину зруйнова- них поховань і перенести звідтам тіла похованих на чужих кістках людей. Відмежуйтеся тим самим від злочину, який зараз чиниться у Львові. 16. 8. 1971 р. Вячеслав Чорновіл Опубл.: Широке море України, документи самвидаву України. Па- риж-Балтимор, В-во ПУДФ і «Смолоскип», 1972, стор. 123-125. 637 ЗАЯВА ВАСИЛЯ КОБРИНА В СПРАВІ НИЩЕННЯ ЦЕРКОВ ГЕНЕРАЛЬНОМУ ПРОКУРОРОВІ СРСР Р. РУДЕНКОВІ від гр. Кобрина Василя Антоновича, проживаючого в Львівській області, Перемишлянського району, м. Бібрка, вул. Леніна 66/ 1. ЗАЯВА 15 серпня 1975 року в годині 12-ій ночі їхала машина з погашеними фарами по дорозі до села Любешки Пере- мишлянського району Львівської области. Всі жителі села, які випадково проходили по дорозі, звернули увагу на те, що загадкова машина з їхала з дороги і зупинилася поруч каплиці, яка нікому не перешкоджала, як історичний па- м’ятник у честь скасування панщини 1848 року і була ви- соко шанована ж