Мартирологія Українських Церков Т. 2

одила їх ідея Бога, але тому що все їх життя і думання направлялось на вдово- лення своїх особистих інтересів, пристрасти, самолюбства. І знову з ненависті до злого життя і приміру таких ханжів, многі невіруючі захотіли бути справжніми людьми, щоб не стати подібними їм. Не сама ідея, не сама віра робить людину людиною, а здійснення тої правдивої ідеї чи віри в житті. Це ж учить саме Об’явлення: «Віра без діл мертва». Тож послідовно і атеїзм поступає дуже нерозважно, коли стремиться прищеплювати саму ідею невіри, будьто би від цього самого люди вже ставали кращими самі по собі. Тому краще і більше треба б говорити про саму чесність, про здійснення тих ідеалів добра і правди, які звичайно проповідуються обома сторонами; треба б настоювати на згоді науки й життя. Для нас цікаве ваше ставлення до віруючих людей, цікавий спосіб, яким ви вивчаєте віру простих людей. Ви самі не спостерігаєте, як ви далеко зістаєтесь від самої душі віруючої людини і кружляєте десь на її периферії, чи радше у своїх думках і уявленнях. Ви вмієте підглянути і описати, як у святині молиться убога жінка: «За дітей свого села, щоб вони були здоровими і не вмирали скорше від своїх родичів, щоб весело сміялись і щоб у них була гарна одежа... І при тім вона час від часу повторяла: Ти знаєш про мене більше, як я сама... » І цей вислів виражає інший, більш глибокий смисл того, що вона говорила: жінка ні словом не заговорила про свою біду, про те, як їй зле від того, що вона не може пережити радість материнства. Однак у її молитві було сподівання, що ця надія буде якось угадана, що її скромність і ненав’язливість будуть угадані й оцінені по заслугах» («Н. и р.», N0.6, 72 р.). Яке тонке входження в криївки людської душі! О, ви знаєте добре, що людина не може жити без надії. І в скрутних становищах вона завжди прибігає до молитви... Але ви по свойому нараз пояснюєте, що все це лишнє, непотрібне і шкідливе. Чому? Бо за природними законами чудо не станеться... Жінці не буде дано мужа! Шевельов (автор статті) так поясняє це явище: «Чому та жінка з такою пристрастю, з таким самозабуттям жде чуда, на- діється на те, що чудо може статись? Видно тому, що вона упевнилась, що природним шляхом її біда не буде усунена, вона не стріне чоловіка, який би її полюбив, в неї не буде 696 сім! і дітей. А віруючі говорять в один голос: Святий по- може, якщо прийдеш до нього з чистим серцем і гарячою молитвою — вислухає» (Там же, стор. 49). Але ви подумайте і про те, що життя не складається лише з однієї математики, чи бухгалтерських розрахунків і мало ймовірно, щоб якась віруюча жінка молилась ви- ключно за те, щоб вона дістала мужа. В глибині П душі ще мусить дрімати прочуття, що життя надто складне і вона ще напевно й сама не знає, що вийшло б на її добро... І в той час, коли вона підноситься в молитві до Бога, її серце і почування напевно втихомирюються, духовний зір за- гострюється і вона може побачити мільйони тих, яких просьби теж не з