Мартирологія Українських Церков Т. 2

ражений стільки зне- вагами Божий Маєстат. Пригадайте собі оці слова св. Письма: «Моліться за тих, що переслідують і напастують вас» (Мат. 5, 44), «щоб члени однаково один про одного дбали. І коли один член терпить, терплять з ним усі члени» (1 Кор. 12, 25-26). Треба, отже, наслідувати приклад Бо- жественного Спасителя, який під час гірких терпінь кликав з висоти хреста: «Отче, відпусти їм, бо вони не знають, що роблять» (Лк. 23, 34). Треба також доповнити те, чого не достає горюванню Христовому в нашому тілі, яким є Цер- ква (див. Кол. 1, 24). Тому не тільки треба нам молитися за терплячих синів і братів, але радо жертвувати за них свої добровільні покути і терпіння. Тим незліченним людським масам, що живуть в краї- нах, де вони хворіють різними недугами, терплять болі та жах, або знаходяться у в’язницях, не можемо показати на ділі тих слів Христа: «Я хворів і ви відвідали мене, Я був у в’язниці, і ви йшли до мене» (Мат. 25, 36). Без огляду на те, дещо можемо зробити для них, а саме: нашими молит- вами, ділами покути можемо випросити в наймилосердні- шого Бога, щоб післав тим нашим терплячим братам і синам своїх ангелів-потішителів, а теж, щоб зіслав на них якнайбільше небесних ласк, які потішили б, підсилили б і заохотили б до справ небесних. Особливо ж хочемо, щоб усі священики, які щоденно можуть приносити Безкровну Жертву, згадували тих Єпис- копів і священиків, які далеко від своїх церков і вірних не мають спромоги приступити до престола, щоб приносити Божу Жертву, підкріпити себе і своїх вірних тим Божим Кормом, в якому черпають наші душі насолоду, що за- спокоює усі наші бажання і дає силу, яка веде до перемоги. З’єднані в братній єдності, хай роблять це також і вірні, які беруть участь у тій святій трапезі на цій жертві: так, щоб по всіх частинах світу, в усіх обрядах, що є при- красою Церкви, линули до Бога і його Небесної Матері одноголосно молитви тих, хто просить, щоб виблагати Божого милосердя для тих переслідуваних християнських громад. А з цього приводу, коли кожного місяця січня в бага- тьох місцях відбуваються восьмиденні богослужіння за 746 з’єднання Церков, здається Нам, що це є найкращою наго- дою безперервно заносити молитви до Бога, щоб не тільки здійснилося бажання Божественного Спасителя: «Отче свя- тий, збережи їх в ім’я Твоє, тих, яких Ти дав мені, щоб були одно як і Ми» (Ів. 17, 11), але також, щоб відкрилися в’язниці, розбилися кайдани тих, які мучаться в них тільки тому, що не боялися по-геройськи боронити релігійних прав та установ, та щоб усюди затріюмфувала правда, справедливість, згода і мир, які для всіх є найкращим добром. Як бажання і як доказ Нашої любови, з повноти серця передаємо Вам, Всечесні Брати, і Вашій опіці повіреним стадам, а особливо тим, які знайшлися у цих тяжких обста- винах, апостольське благословення. Дано в Римі [в Соборі] св. Петра, дня 15 грудня 1952 року, на чотирнадцятому році Нашого Владицтва. Папа Пій XII Опубл.: Перш