Мартирологія Українських Церков Т. 2

963 року, коли його виселили з СРСР до Риму. Уніатська Церква так і залишилася під забороною. 1966 року наступило нове «загострення» антиуніятської політики. Знову почалися арешти уніятів-священиків і «полювання» на підпільні доми молитви. Проте ж, зломити унію не вдалося. В самому тільки Львові діє майже відкрито 80 уніатських священиків, які в себе вдома відправляють бо- гослужби й релігійні обряди. У підпіллі діють три уніятські єпископи. Як тільки вмирає один чи арештують його, — негайно висвячують нового. Влада мусить це терпіти, бо не відважується починати знову масовий терор та репресії. А арешти окремих осіб, кари й короткореченцеві ув’язнення (15 днів арешту за участь в уніатській богослужбі) не дають жодних результатів. Усе це показує, що унія в Західній Україні й у Західній Білорусі — це широкий народний рух. Її переслідування є не тільки релігійним утиском, але й обмеженням національних прав західніх українців. Коли взяти юридичний бік справи, то переслідування уніятів стало нісенітницею. Якщо поминання Папи під час бого- служби й визнання його головою Церкви є злочином, то незрозуміло, чому не переслідують католиків. Одначе таке сміховинне становище відбивається сумно тисячами роз- битих, зламаних людських існувань, гидким насильством над людською совістю, загостренням антагонізмів поміж українським і російським народами. Комітет повинен виступити в обороні переслідуваних уніятів. Це — елементарна гуманістична вимога. Опубл.: «Сучасність». Мюнхен, 1975, січень, ч. 1, стор. 106-108. 751 ПАТРІЯРХ І КАРДИНАЛ ИОСИФ СЛІПНИ НА ЗАХИСТ УКРАЇНСЬКОЇ КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ СЛОВО ПАТР. І КАРД. ЙОСИФА СЛІПОГО НА ТРИБУНАЛІ ІМ. А. САХАРОВА У листопаді 1977 р. патріярх і кардинал Йосиф Сліпий виступив на трибуналі ім. А. Сахарова в Римі, де обвинуватив радянську владу у знищенні Української Православної і Католиць- кої Церков, в ув’язненні українських єпископів, сотень українських священиків та тисяч українських вірних. Світлий Трибунале, дорогі Пані і Панове! Дякую дуже за запрошення на засідання цього Трибу- налу, що перед світом та історією має виявити сумні і трагічні потоптання підставових прав людини, які їй дав сам Творець Бог. Історія колись буде дивуватися, що такі трибунали і зізнання свідків були потрібні для виявлення порушення прав людини і то невдовзі по війні, в якій в кривавий спосіб ввесь світ боровся із великою небезпекою, що йшла на безпощадну ліквідацію навіть права життя деяких народів. Не минуло три десятки літ, коли світ по- чув про закриту і замасковану силу, що хоче в подібний спосіб нищити людський лад встановлений Богом, відби- раючи в нелюдський спосіб найважніші права людини — між ними перше — Бога пізнати, Богові служити, Бога любити і для Нього жити. Світ не може мовчки дивитись на новий наступ на гідність людини в державах, де панів- ною системою є безбожний комунізм, базований на науці Маркса. Повторюючи багатомовний наголовок, що його 752 дав