Мартирологія Українських Церков Т. 1

ародержавних звичаїв в таїнство свя- щенства. В архівах консисторських знаходяться у велико- му числі так звані ставленичеські справи, по яких ми бачимо, що таїнство священства повернуто було в спосіб призначення діячів на проповідь панської влади. В став- леничеських ділах Київської дикастерії за роки 1799-1803 ми стрічаємо такі резолюції екзаменатора — протоієрея Леванди й інших: «Достаточно наставляєм бьіл учить своих прихожан послушенству законним их владельцам, от Бога им поствленньїм, чем показался и священства достоин» (Ставлен. дела Кіевск. Дух. Консистории за 1799-1803 г.г.). Так, благодать священнослужіння московська ієрархія підмінила на дар панослужіння. Не висвячення творилось, а повернення в панослужителів. Москвинська ієрархія в учительстві, управлінні й свя- щеннодіянні одкинула благодатні дари Христового Духа, 178 Святого Духа не тільки для прийняття дарів духа зла соціяльного поневолення трудящих, а й для поширення дарів злого духа національного поневолення. Віддавши дар управління пануючим верствам, ієрархія помагала їм в примусовому визискуванні через церковні установи (страхування, свічні заводи, школи й т. п.), в приєднанні до Московії народів. Своїм адміністративним і шкільним апаратом ієрархія служила московському імпе- ріалізму, економічному визискуванню і примусовому об- московленню неімперіялістичних народів. Москвинська ієрархія на Україні, в Грузії, скрізь гонила культуру, мову, мистецтво пригноблених народів. Прислужники-ієрархи виключали з шкіл за українську мову, позбавляли служби, не допускали до церковно-громадської роботи. За приму- сову русифікацію України клеврети московської ієрархії одержували 20% прибавки до жалування. Шпигували, доносили жандармерії, передавали на за- слання й тюрми слуги москвинської ієрархії тих, хто робив на стежці визволення пригноблених націй (доноси на учи- телів були масові). Перейняті фамусовськими інстинктами, москвинським шовінізмом, націоналізмом, московські владики й їх челяд- ники наповнили церковний службовий апарат своїми ро- дичами, земляками, запеклими шовіністами Московії, лю- тими ворогами визволення пригноблених народів Росії. До них приєднувались «ради користи, ради чинів, ради кар’єри» перевертні, зрадники поневолених. Вся ця зграя хижаків не тільки визискувала економічно нарід, являючись дармоїдами, паразитами в культурнім житті пригноблених народів, а ще й глумились над життям тих народів, працею яких жила, сміялась над їх звичаями, мовою. В школах нівечили душі дитячі, юнацькі, виховуючи перевертнів, зрадників. Так, дар управління ієрархія московська вживала в Грузії, в Україні на зло гнобительства, насильства, убив- ства живої душі народу. В роботі дару учительства в відносинах національних москвинська ієрархія також відкинула благодать Св. Духа. Ієрархія учила на Україні, що українська мова є базарна мова, що не можна молитися і служити Богові рідною мовою. Христос кликав научити всі народи (Мт