Мартирологія Українських Церков Т. 1

Архиєп. Микола Пивоварів «Церква й життя», орган УАПЦ, ч. 1, Харків, ВПЦР, 1928, стор. 28-29. 217 СИМОН ПЕТЛЮРА ПРО УКРАЇНСЬКУ ПРАВОСЛАВНУ ЦЕРКВУ Головний Отаман Симон Петлюра — один з найвидатніших діячів української революції — жваво цікавився і турбувався долею Української Православної Церкви, дбаючи одночасно про інші віровизнання. Церковні питання заторкнуто в кількох його листах, три з яких наведено нижче. [36] ЛИСТИ ДО МІНІСТРА ІСПОВІДАНЬ І ОГІЄНКА Два листи Симона Петлюри до міністра ісповідань в уряді УНР І. Огіснка, написані в кінці 1921 року, віддзеркалюють ступінь зацікавлення Головного Отамана справами Української Православної Церкви. У першому листі він висловлює подяку проф. Огіенкові за його вклад у відродження У АПЦ і з радістю відзначає її поступ. У другому листі Симон Петлюра робить глибоку аналізу стану У АПЦ і висловлює погляд, що самої автокефалії ще замало: повне завершення церковної ієрархічної структури, на його думку, може бути досягнуте лише тоді, коли на чолі Української Православної Церкви стане власний патріярх. Чи С. Петлюрі було відомо в час писання цих листів про те, що в Києві відбувся Всеукраїнський Православний Церковний Собор — встановити не вдалося. Голова Директорії Української Народньої Республіки 19 листопада дня 1921 р. Ч. 1510. М. Постою ШАНОВНОМУ ПАНОВІ ІВАНОВІ ОГІЄНКОВІ, МІНІСТРОВІ ІСПОВІДАНЬ Шановний Іване Івановичу! Більш двох років тому, в порозумінні з організованим громадянством українським покликано було Вас на міні- 219 стра ісповідань. Від того часу незмінно, при всіх обста- винах, залишаєтесь Ви на своєму пості. Уважно слідкуючи за діяльністю Вашою, з вдоволенням бачив я, що, по всяк час, при самих несприятливих обста- винах, Ви з повною відданістю та великою любов’ю від- давали всі свої сили, знання й енергію для справи духов- ного відродження українського народу. Завдяки видатній дбайливості та невсипучій енергії Ва- шій покладаються міцні підвалини для найкращого роз- витку відродженої Автокефальної Православної Церкви Української: перекладено службу Божу на живу мову українську, розвинуто широку видавничу діяльність в пи- таннях церковно-національних, підготовляються кадри на- ціонально-свідомого духовенства. Українська Церква Пра- вославна нав’язує зносини з Вселенським Патріярхом та організовано вступає до всесвітніх об’єднань церковних. Одночасно з цим провадиться релігійно-освітня праця серед нашого вояцтва й громадянства та задовольняються релі- гійні потреби їх на чужині. Дбаючи найбільше про розвиток Православної Церкви Української, не забули, одначе, Ви і про справи інших цер- ков і громадян релігійних усіх визнань, в Україні сущих. Перебуваючи в живих стосунках з видатними представни- ками цих Церков і громад, Ви зуміли викликати у них прихильне відношення до справи нашої державности. Ревна та вельмикорисна праця Ваша заслужила собі признання серед вояцтва й громадянства нашого й архи- п