Мартирологія Українських Церков Т. 1

ить». Оце, здається, і все, що змальовує кепський стан нашої УАПЦ і вимагає нас і Зборів тих чи інших зауваг. А тепер ми перейдемо до стану доброго нашої Церкви і теж подамо свої й попросимо у Зборів ваших зауваг. У чому полягає добрий стан УАПЦ? Добрий стан нашої УАПЦ полягає в тому, що ми саме такі, які в дійсності і є в тому, за що нам вороги наші найбільше дорікають. Це наша церковна самотність. Мої любі, ви не бійтеся нашої церковної самотности і сміливо дивіться їй у вічі. Самотня в світі не одна наша УАПЦ. Самотня Церква хоча й би англіканська, яка так подібна до нашої УАПЦ по історії долі своєї. Але погляньте на неї, яким гарним і повним Христовим життям живе ця Церква. Ви погляньте, що зараз дає нам наша церковна самотність. Самотність УАПЦ, якої, як жупела, жахаються інші православні в нас течії, дає нам в наші революційні часи повну від них незалежність і ту волю церковних дій, що тільки одні можуть привести нас до повного оздоров- лення нашої віри і відновлення устрою суто-апостольської Церкви. Кому не відомо, чим вабить і тягне до себе наша УАПЦ? Кому не відома новітня ідеологія нашої Церкви? Хто не помітив, що тільки вона одна і лежить в підвалині новітніх людських церковних шукань? Що до неї тільки одної поспішає кожне зболіле серце і що тільки тій Церкві належить славне майбутнє, яка чесно зрозуміє цю істину і визволить себе від своїх старих мертвих форм і турбот. Огляньте ви ряди нашої УАПЦ і ви побачите, як багато в ній нам по вірі і по крові людей. Загляньте ви в наші храми, яка там сила є людей, які на запитання ваше, чого вони шукають в УАПЦ, вам скажуть, що їм «трудно на душі» і тому вони прийшли до УАПЦ, бо тільки в УАПЦ вони відчувають новий дух, нові теплі настрої. Так ось що веде людей до УАПЦ — це її «новий дух і теплі настрої». Отже все це ми і маємо в нашій УАПЦ і ніколи не знай- демо там, де все змертвіло і чекає черги на похорон. Але, коли складається нова ідеологія УАПЦ? Це запитання не- легке і нелегко на нього відповісти. Ідеологія нашої УАПЦ 392 складається самим її життям, складається часом, склада- ється нашою свідомістю. А тому нехай ніхто не вимагає П від нас негайно, зараз, і нехай ніхто не дивується, що її ще майже нема, що є її одні тільки контури, одні тільки бруньки, квіти, ластівки нової весни, християнської свідо- мости в лоні нашої УАПЦ. Проголосивши автокефалію, соборноправність, білий єпископат та деякі інші принципи в нашій Церкві, ми думаємо, що тим уже склали ідеологію УАПЦ. Ні, мої дорогі. А хто ж розв’яже всі ті трагедії людського життя, яких не в силі була розв’язати стара слов’янська Церква і тим знизила свій авторитет і зали- шилась бідною вдовою, без дружини і дітей? А Христос стоїть в Церкві і кличе: «прийдіть до Мене всі струджені і тяжкою недолею знеможені, і Я заспокою вас». Чим же заспокоїть наша УАПЦ цих «струджених і знеможених» дітей, якщо в ній не буде належної свідомости, не буде розуміння Самого Господа Христа? Сила