Мартирологія Українських Церков Т. 1

наліший, з соціяльного боку, апологетичний виклад Христової науки. Ідейний розвиток в українській Церкві виявляється її відозвами, тезами, про- повідями; бракувало друку, а тому не все було друковано. Мистецтво проповіді в українській Церкві визнають навіть її супротивники. За короткий час відродження укра- їнська Церква дала кількох видатних могутніх проповідни- ків. І форма, і зміст проповіді удосконалюється. Повнота життя, що в проповіді захоплюється, широта, що відкри- вається, глибина, що дається живим словом, служить за ознаку розвитку проповіді в українській Церкві. Творчість виявляється і в співах, і в богослуженні, і в обрядах. Церковні композитори України, як Леонтович, Стеценко, Гончаров і інші, широко й могутньо розгорта- ють свою працю. Нові форми відправ церковних, т. з. проповідницькі відправи з особливим змістом і текстом, як напр., відправа «Визволення», «Слово Хресне», святкові повечір’я-концерти, повечір’я-колядки й інші, розвиваються 401 невпинно в творчості української Церкви. Покладено по- чаток в Церкві й для мистецтва обряду, оздоби... Майже кожного великого свята по-мистецькому ілюструється в багатьох храмах та чи інша святкова подія євангельська. Визвольний церковний рух викликав в Церкві піднесен- ня й життя духовне, моральне. Християни, що раніш були напівбайдужі до справи Божої, у визвольному рухові пере- роджуються, виявляють глибоку й повну самовідданість. Українська Церква знає й страдників за життя Церкви. Сили свої, здоров’я й саме життя не шкодували й священні служники Церкви, і вірні. Ні перед залишенням рідних, близьких, дорогих, навіть всієї сім’ї, ні перед позбавлен- ням людської слави й забезпеченого існування, ні перед відібранням можновладного стану й шаноби не спинилися діячі Церкви на шляху до творення волі Христової серед українського народу. Любов до Христової Громади викли- кала й самовідданість, і твердість віри, і ясну надію хри- стиянську, і прекрасну стриманість щодо особистих пере- живань. Особливо церковний визвольний рух позначився тим, що церковний лад набрав церковности. Церковність в устрої Церкви, що її встановив Христос і апостоли, ви- являється тим, що все діється Церквою, ц. т. громадою вірних усіх, разом з священними служниками. Визволення Церкви на Україні в тому, особливо, й визначилось, що для Церкви стало стороннім церковне панство, москвин- ська царсько-панська, нецерковна ієрархія, а сама Церква із себе вільно й священно-таємно організувала церковний лад з церковним священнослужінням дияконства, священ- ства й єпископства. Усуванням з Церкви гнобительства, панування групи духівництва, визволено братерство й поєд- нано по-братерському священних служників та вірну гро- маду. Українська Церква пішла шляхом церковности, або шляхом братерства Христового, й тепер йде гостра бороть- ба за цей Христовий шлях проти всіх намагань збити українську Церкву на інші шляхи. Український церковний визвольний рух переборов в со- бі н