Мартирологія Українських Церков Т. 1

у з «ревіндикаційною» акцією свід- чать, що поступовання польського уряду навіть у деяких поляків викликає осуд. Відчуваю враз із усіма українцями всі народні терпіння й смутки і вважаю, що в цей суворий час, який пережи- ваємо, чин українців повинен бути спрямований на сторожу всеукраїнської чести й гідности, на оборону українського імени й українських прав до життя. Як християнин, не можу бути байдужим в час напастей на віру моїх предків, які в свій час обороняли її лицарським мечем і за неї віддавали життя у священних війнах. Варварським наступом на Православну Церкву поляки кинули українській нації виклик — найтяжчий, найбруталь- ніший зі всіх тих, які протягом двадцяти років так щедро і так часто робилися. Ми мусимо на нього відповісти одно- стайно, з найбільшим завзяттям і наш спротив довести до кінця, до повної перемоги. Боротьба за прадідівську віру об’єднує всю українську націю від низів до верхів, від найбільш помосковлених, 574 наидалі на схід висунутих частин до греко-католицького західнього відламу. Греко-католики пішли разом з право- славними. Я закликаю всіх українців зрозуміти вагу моменту і вагу гасла: «За віру предків» і повсякчасно і на кожнім місці виступати спільно в оборону святих почувань Укра- їни. Хай наші люди Холмщини й Підляшшя відчують, що ми всі разом з ними повстаємо на захист свого спільного, всенаціонального. Я, разом з православними українцями в Німеччині, вже звернувся до Православного Собору в Сремських Карлов- цях з закликом «підняти голос в оборону загроженого з боку польського шовінізму православія». Ми йдемо далі. Ми не поступимо, щоб суспільна європейська думка ста- нула осторонь байдужо цих подій у Польщі, супроти не- справедливостей чинимих українцям під Польщею. Те, що робили чехи супроти своїх меншин — ніщо в порівнянні з польськими насильствами. Ми мусимо добитися того, щоб європейський культур- ний світ не тільки осудив вчинки польської влади на Холм- щині, Підляшші й других місцях супроти Православної Церкви, а став чинно в оборону пригноблених. Вірю в те, що однозгідність широких верств української суспільности під Польщею і непохитність, з якою безпо- середньо загрожені області зустріли черговий наступ воро- гів — з’єднає симпатії українській справі. Вірю, що сурова проба, яку приходиться переживати Західнім українцям тільки зміцнить нашого національного й християнського духа і тільки прискорить час загального визволення України. Ванзее, 5 жовтня 1938 р. Павло Скоропадський «Плуг та меч», ч. 7. Буенос Айрес, Український союз монархістів- державників, 1938, листопад, стор. 1-2. [ 88 ] МЕМОРАНДУМ ПРО ПЕРЕСЛІДУВАННЯ ПРАВОСЛАВНОГО ДУХОВЕНСТВА НА ХОЛМІЦИНІ Й ПІДЛЯШШІ Наведений нижнє документ належить фактично до V II 1-го розділу збірника, в якому поміщено матері яли з часів Другої світової війни. Одначе, містимо його тут, щоб показати тяг- лість анти-православної традиції поляків. Навіть у страхітливі роки німецької