Мартирологія Українських Церков Т. 1

ює земляцтво, щось на зразок студентсько- го чи політичного клюбу, і навіть не на території України, 651 а десь на чужій землі, за згодою, а можливо і на пропо- зицію чужого, німецького уряду, який до того ж перебуває в стані війни з Україною. Цим нечуваним способом проголошена українська авто- кефалія призначена іти слідом за німецькими військами, за допомогою яких автокефалісти будуть підкоряти під ноги автокефалії український народ, чи він хоче того, чи не хоче. В минулому збирались собори для боротьби з само- чинністю деяких архиєреїв, які не рахувалися з церков- ними правилами, вдиралися в чужі єпархії, самовільно за- хоплювали катедри. Тепер ми присутні при появі цілої групи самочинців (більше політиків, ніж церковників), спе- ціально організованої для походу на Україну, для оволо- діння її віковими святинями, для її підкорення знову вига- даному церковному управлінню. І все це за допомогою явних ворогів слов’янства, які плюндрують нашу землю, б’ють беззбройних старих, жі- нок і дітей, живцем спалюють наших червоноармійців — поранених і хворих, і т.д., і т.д. Згідно з 8 правилом святого Григорія Неокесарійського, «християн, що прилучаються до варварів і разом з ними нападають на християн», не приймають до складу тих, які каються, аж до спеціального про них соборного розгляду. Але правило має на увазі тих, що спокушаються на грабунок разом з варварами; а новоявлена група автоке- фалістів хоче за допомогою варварів-фашистів насильно відняти в українців їхню споконвічну відданість Православ- ній Церкві. Такого злочину у церковних людей святі канони навіть не передбачають! Якщо для злочинної поведінки мирян, які увійшли у згадану групу, тяжко підшукати назву і ступінь злочин- ности перед Богом, Церквою, одновірцями та співвітчиз- никами, то що сказати про архиєрея, який зголосився ста- ти на чолі такої злочинної справи?! Він уже встиг розшаркатися перед ворогами, в надії, що йому і його поплічникам фашисти дадуть змогу роз- правитися з православними українськими парафіями; він уже обіцяє повну лояльність поневолювачам. Відтепер у своїх проповідях з церковного амвону він буде запевняти довірливу паству, що до них вдерлися не поневолювачі, а «визволителі». Канібальські оргії, що їх чинять фашисти при втечі з наших міст, у проповідях 652 Сікорського перетворяться у блискучі «перемоги» над Чер- воною армією. Цинічна наруга над нашими святинями — і церковними і національними — стане незвичайним проявом культури і цивілізації. Винуватець і головний призвідець всесвітнього крива- вого кошмару, що відбувається перед ним, ледве чи навіть цілком нормальний психічно сатаніст Гітлер, який відкрито глумиться над заповітами християнства, який пропонував замінити Біблію своєю психозною книжкою «Моя бороть- ба» і, здається вже зовсім має намір проголосити себе вище усього, званого Богом чи святощами (2 Солун. 2, 4), — Гітлер в устах Сікорського, правдоподібно, з’явиться у благоче