Мартирологія Українських Церков Т. 1

податки змусили багатьох священиків залишити свої парафії та займати становища учителів, ро- бітників, або сидіти без зайняття. Були випадки, що свя- щеники прилюдно відмовлялись від сану, але це були спо- радичні випадки: більша частина мужньо, до останньої хвилини, виконувала свої душпастирські обов’язки, прода- ючи все, навіть постіль та одяг, щоб мати змогу існувати. Щоб поповнити ряди духовенства, архиєп. Олексій висвя- чував — після маленького іспиту — в сан священика ди- яконів, дяків та навіть монастирських послушників. Митрополит Миколай поспішив поновити свій екзархат двома новими єпископами. І так були поставлені: Панте- леймон, намісник св. Лаври, який прийняв хіротонію в Москві, єпископом Львівським, та Веніямин, член Духов- ного Собору Лаври, хіротонізований перед самою війною, 673 а саме 15 червня ц. р. [1941] в Луцьку на єпископа Пін- ського замість «строптивого» архиєп. Олександра. До св. Почаївської Лаври прибули з Москви 2 архи- мандрити: Панкратій і Нектарій. Перший зайняв стано- вище намісника Лаври, другий — скарбника. Тепер духовенство ожило, зідхнуло вдячно до Господа Бога. Нечинні священики взялися за працю й є надія, що віра Христова засяє ясним світлом на добро українського народу й славу Україні. ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ ПОВІТ Село Бережці. Церква від місяця жовтня 1939 р. була нечинна. Село знаходилося при прикордонній смузі, а тому населення було виселене більшовиками. Церква збреглася, але страшенно занечищена. В селі сумно і тихо — насе- лення нема. Село Висоцьк. Після зайняття села німецьким військом, місцеве населення звернулося з проханням до священика міста Дубенки, Грубешівського повіту, о. Юрія Марчука, з проханням висповідати й запричастити ранених із села під час боїв. Священик з дяком Миколою Лисюком негайно поїхав до села і заспокоїв релігійні потреби селян: виспо- відав й запричастив ранених та всіх, хто бажав виспові- датись і приступити до св. Тайн, відправив богослужбу в церкві та охрестив трьох немовлят. Раніше мешканці села очистили церкву від нечистоти і бруду. Церкву виповнило старше покоління й діти. Молоді не було; хлопців від 18 літ забрали більшовики до війська, а дівчата не показу- вались. Від часу зайняття тих теренів більшовиками церква була нечинна, бо на парафію був наложений такий високий податок, якого населення не в силі було заплатити. Село Штунь. Церква була нечинна на протязі усього більшовицького панування. Населення не в силі було заплатити податку наложеного на церкву в розмірі 4000 рублів. В церкві пустка й мертвота, вона повна нечистоти й бруду. Священика нема. Народ радіє зі свойого виз- волення. Село Бендюга (пар. Бережці). В селі є римо-католиць- кий костьол. Внутрішній вигляд його жахливий: всі свя- тощі знищені й спрофановані. 674 ВОЛОДИМИРСЬКИИ ПОВІТ Зимненський жіночий монастир. 14 липня ц. р. одна з сестер-черничок Зимненського монастиря перейшла через ріку Буг на Холмщину. Ця черничка за більшовиків ви