Мартирологія Українських Церков Т. 1

азу усій нашій нації. Брат Давидюк : Розгортання боротьби і ворожнечі се- ред віруючої людности проходить тільки з ініціятиви свя- щеннодіячів. Людність не вникає глибоко в суть розбіж- ностей різних угруповань священнодіячів, але спропаґована ними, підтримує те, чи інше угруповання. Отже, все зале- жить від священнодіячів, куди вони кличуть і ведуть за собою вірних. Ігумен Нестор Святогорів : Ми не можемо ждати від єпископа більше того, на що він має повноваження Собору, але ми можемо просити Владику делегувати до Собору єпископів і митрополита Діонисія свого представника і ра- зом з представником від Церковної Ради з’ясувати ці пи- тання. На сьогодні таке ставлення Собору єпископів до УАПЦ, як ще визначено в Діяннях, за 25 листопада черга 34, свідчить про те, що там є просто вороги українського народу. Звичайно, ми за об’єднання, але ж ми не маємо сходити з нашого шляху і приймати таку ганьбу. На пере- святу можуть піти авантюристи, бо їх народ гонить. Прий- няти пропозицію Собору єпископів — це буде вчинок про- ти волі народу і насильство над ним. Ми ще раз просимо Владику урахувати всі ці зауваження, і коли дійсно є щира воля до об’єднання, то найти достойний шлях до нього. Єпископ Пантелеймон розглядає подане Діяння Почаїв- ського Собору єпископів за 25 листопада 1941 року, черга 34, і зауважує: Вперше бачу цей документ, там мене зовсім не було, й мою участь записали заочно, дальше читає вголос і по закінченні ніяких зауважень не подав. Брат Федір Коваль читає відозву протоієрея Дробин- ського з села Шепеличі, сповнену найбрутальніших образ на адресу УАПЦерави з закликом до боротьби всіма за- собами. Зауважує: надхненник цього ганебного вчинку, а відтак і редактор подібних документів, завдяки необачності своїх дій, є Почаївський Собор єпископів. Ці два документи — діяння Собору і ця відозва — різняться лише стилем мови; суть і мета у них одна. Щоб покласти край знятому 703 заколоту, треба домогтись негайного скликання Церков- ного Собору. Єпископ Пантелеймон : Собор має бути помісний, від усіх міст. Ігумен Нестор Святогорів : Але ж до Собору потрібно хоч тимчасове погодження якоїсь плятформи взаємовідно- син. Може Владика від себе дасть указ всім церквам і монастирям про запровадження в богослуженнях україн- ської мови, або слов’янської з українською вимовою. Брат Пилип Руденко : По звільнені наших земель від більшовицього насильства, розкута з неволі, скрізь запа- нувала своя українська мова, а тут ще тільки суперечки про мову. Нам відомо, хто ще може полемізувати в цьому вже вирішеному питанні. Нехай не покликаються на брак українських богослужбових книжок, книжки є, не це дійсна перешкода, вона маскується і криється покищо за цим, але ж безкарно не можна дурити народ. Щодалі більше з’ясо- вується і визначається дійсна мета Почаївського Собору єпископів. Ми пропонуємо, як доказ щирости в нашому співробітництві — ліквідацію «байкового» конфлікту. Єпископ Пантелеймон : Дуж