Мартирологія Українських Церков Т. 1

, окрім волинських, треба взяти звідси, мі- сцевих, що орієнтувались би в місцевих специфічних об- ставинах. Після певних шукань знайшлися такі кандидати: Професор Степан Гаєвський, 65 років, член Академії Наук, автор численних наукових праць. Бути єпископом погодився. Полковник Пантелеймон Сидорович Універсал, нар. 1872, по скінченні Петровсько-Розумовської академії (а перед тим скінчив Волинську духовну семінарію в Кре- м’янці) працював на посаді Лісничого удільного відомства. При більшовиках був засуджений на страту, з заміною на каторгу, де й перебував 17 літ (3 роки в Фортеці, 5 літ на Соловках, 5 літ в Алтаї, 3 роки в Північно-Нікольськім краї та рік у тяжкій в’язниці). Єпископом бути погодився. Завтра рукополагаю його на диякона. Кандидат прав Гнат Олексієвич Мокрєєв, 55 літ. Вже висвячений мною на священика. Кандидат економічних наук Юхим Омелянович Міхнов- ський, 55 літ. Також висвячений мною на священика. Академік, професор Євген Миколаєвич Рудницький, 54 роки, скінчив Петербурзький університет по історико-фі- лологічному факультету, вдовець. Свою згоду на єпископа дав. Євген Васильович Кармазин, 42 роки, скінчив Політех- нічний інститут в Києві, вдовець. Костянтин Венедиктович Громов, 46 років, скінчив По- дільську Духовну семінарію, Варшавський університет по юридичному факультету. Професор Микола Величківський, 48 роки, скінчив Во- линську духовну семінарію і Економічний інститут, зна- вець справ Церковних, нежонатий. 2 Буде й більше, але коли би висвятити хоч цю пачку і призначити на вдовствуючі кафедри, то наші фонди не тільки зараз би піднялися, а і взагалі нам нічого б було страхатися московського одламу. Справа остільки ясна, що над нею не варто навіть застановлюватися, а просто зробити і кінець. Бракує мені тільки чину висвяти. А як владика Митрополит, так і владика Олександер поблаго- словлять нас на цей крок і ствердять. Що ж до тих перешкод, що Ви, Владико, колись згадували — себто 2 3 усіх названих кандидатів на єпископа було висвячено лише Сте- пана Гасвського (єпископ Сильвестер). 715 брак убрання, митр, мантій тощо, — то се хіба цілком не- важно. Наші єпископи, поки справлять собі убрання, по- траплять одправляти і в одязі священика. Настрій серед вірних тут такий, що вибачать. Тут після більшовиків більше звертають на дух, як на форму. Листа цього прийшлося через навал праці писати при- хапками, протягом довшого часу. Розпочав його 6. IV, а сьогодні вже 20. IV. За той час наступило багато змін в нашім положенні. На жаль — на гірше. 14. IV н. [німе- цька] влада (штадт-комісар) вирішила нашу просьбу про поворот нам будинків Церковної Ради — бувшої консис- торії та митрополичого палацу — в досить для нас не- сприятливий і болячкий спосіб, а саме — віддала ці бу- динки Парасці... Всі наші просьби і протести нічим не скінчилися. В цім питанні заперлися з незрозумілою для нас рішучістю — і просто не хочуть з нами про пере- рішення справи й говорити. М