Мартирологія Українських Церков Т. 1

ійської соціял-демократичної партії, прийнятою на II з’їзді партії в 1903 році, кожен громадянин має право на «свободу пересування». Чи, може, духовенство позбавлене цих еле- ментарних прав? Я не чув про це. Скорше за все це винахід Нечитайла. 5. Уповноважений хотів би зробити мене відповідаль- ним за те, що деякі позаштатні священики хрестять ба- жаючих у себе вдома. Я не маю жодної можливости сте- жити за будинками цього духовенства, та й чи треба це робити, якщо, за словами Леніна, «держава не мусить втру- чатися до релігії»? Багато тих, хто бажає прийняти Святе Хрещення, вод- ночас боячися звернутися з цим проханням до Церкви, де ведеться за наказом уповноваженого реєстрація всіх вико- нуваних треб, мимоволі йдуть до священиків, які перебу- вають на пенсії і не провадять жодних записів. Полтавський уповноважений бореться з наслідками — треба ліквідувати причину, цебто припинити вистежування вірних, і наслідок сам собою відпаде. 6. Уповноважений звинувачує духовенство катедраль- ного собору в тому, що воно буцімто провадить заочні хрещення. Щоб зрозуміти, в чім тут річ, я змушений ко- ротко розповісти все по порядку. 794 Минулого року, в серпні, Бабій Віктор Васильович, який мешкає в м. Полтаві, на вул. Хоткевича, 6, кв. 5, і працює шофером, хрестився в Полтавському соборі. Невдовзі це, завдяки реєстраційній книзі, стало відомо уповноваженому, а потім і безпосередньо начальству. Коли Бабія викликала адміністрація з цього приводу, він, певно, злякавшися, ска- зав, що він не хрестився і що йому нічого про це не відомо. На цій хиткій підставі уповноважений побудував свою не менш хитку теорію, згідно з якою Бабія хрестили заочно. Я пояснив йому, що таке хрещення в Православній Церкві вважається недійсним і тому не практикується. Однак уповноважений не повірив мені й почав. вести роз- слідування, обіцяючи суворо покарати винних — духовен- ство і церковну раду. Довідавшися про неприємності, які загрожують духо- венству, мати Бабія, що була присутня під час хрещення свого сина, підтвердила це письмово. Та виявляється, й це не переконало Нечитайла — він до сьогодні веде «роз- слідування» цієї справи. 7. Аби уникнути непорозумінь, які виникли нібито у зв’язку з «заочним» хрещенням Бабія В. В., уповноважений у справах релігії Нечитайло зобов’язує нас надалі доносити йому про кожного дорослого, який виявив бажання прий- няти Святе Хрещення. Він говорить: «Не поспішайте з хрещенням дорослих. Спершу візьміть їхні адреси, пові- домте про це мене, а потім, через тиждень-другий, можете робити свою справу». Не треба мати особливої проникливости розуму, щоб збагнути, куди хилить Нечитайло. Ми повідомимо йому адресу того, хто бажає прийняти таїнство хрещення — і його піддадуть такій сильній обробці, що мимоволі він уже відмовлятиметься від свого бажання, принаймні, на якийсь час. І знов таки мені зовсім не зрозуміло, чому кожен охре- щуваний викликає такий великий інтерес, навіть тривогу мі