Мартирологія Українських Церков Т. 1

м в карикатурній формі осміювати Бога, напр. в журналі «Перець». д) Не віднімайте насильно у Церкви наших коштів. ж) Дайте дозвіл на вільний вступ у монашество. з) Не втручайтесь у наші церковні справи. і) Дайте дозвіл на відкриття тих церков, яких люди вимагають. к) Встановіть священика в його священі права. л) Ліквідуйте регістрацію хрещаємих. м) Дайте змогу православним особам (якщо вони пра- цюють і мають бажання) і є змога у адміністрації від- пустити за свій рахунок брати відпустку на 7-10 днів на великі Правні Свята. н) Дайте -священику повну і вільну змогу виконувати різні релігійні обряди по вимозі віруючих. Ще хочу у Вас запитати чому Рада по справах релігії 811 при Раді М. СРСР мовчить, коли я до неї звертаюсь? Невже там такі слабі люди, що не в силах зрозуміти, що своєю мовчанкою, вони підривають, і так уже розшатаний свій авторитет та крім того ще й озлобляють. А пишуть вони дуже миролюбиво... Так, лицемірить навчились добре. Якщо я не прав, так докажіть мені про це. А чого ж трусливо мовчати? Адже своєю мовчанкою вони зайвий раз доказують свою слабість і неправоту. Ще хочу сказати: Істинний патріотизм проявляє той, хто бореться проти пороків народу свого, і гадкий і мер- зений той, хто прикриває пороки народу свого. Як низько і гадко брати наші гроші з церковного фонду, та ще й плювати у душу цьому ж народу! Для цього треба втратити ознаки людини. 12-13. VI. 77 р. Ігнатенко Микола Ст. Україна, Черкаська обл., м. Канів, вул. Підстінок 45 «Свобода», ч. 53. Джерзі Ситі, Н. Дж., 1981, 20 березня. — Архів «Смолоскипа». Рукопис, оригінал. 812 [ 151 ] РІЗДВЯНЕ ЗВЕРНЕННЯ ДО АТЕЇСТІВ УКРАЇНСЬКОГО ПРАВОЗАХИСНИКА В лютому 1977 р. український юрист, правозахисник, довго- літній політв’язень, член Української Гельсінкської Групи Лев Лук'яненко написав відкритого листа під назвою « Різдвяне звер- нення до завзятих атеїстів». У цьому зверненні він відкриває перед невіруючими глибокий зміст і красу віри в Бога, проти- ставляє їй моральну порожнечу марксистсько-ленінських теорій та згубні наслідки їх практичного здійснення, протестує проти утисків віруючих в його рідному Чернігові і закликає дозволити на відкриття в тому місті ще однієї церкви. Ви ходили колинебудь до церкви — не з молотками, щоб збивати хрести, не з ключами, щоб замикати від віруючих церкви, не з ненавистю, а з відкритим серцем? О, ви, напевно, не ходили! Бо коли б ви зайшли в святковий день, стали під високим склепінням церкви перед іконостасом і подивилися на Того, Хто замість поганського морального принципу справедливости «око за око, зуб за зуб» дав людям принцип великодушности, закликаючи не відповідати за зло злом, а прощати його, ви б зрозуміли, як багато християнство спричинилося до пом’якшення люд- ських звичаїв, як далеко воно просунуло людей від почат- кового варварства до гуманности! Звичайно, християнство не змінило основної природи людини, і якою вона була за часів Арісто