Мартирологія Українських Церков Т. 1

таві я негайно повернувся до Лаври. Але мені жити не дають. І тепер мене викликають в міліцію, штрафують, погрожують судом, кажуть: не заберешся, жити не дамо. Я в Лаврі прожив 36 років і згідно з чернечими обітни- цями я хочу і повинен жити в Лаврі. З огляду на вищесказане, прошу отців Духовного Со- бору Лаври порушити клопотання перед владою про по- 835 новлення моєї прописки в Почаївській Лаврі. Жити в ній до кінця днів моїх. 10. VII. 63 Архимандрит Самуїл [157] ДО ЙОГО СВЯТІЙШЕСТВА, СВЯТІЙШОГО ОЛЕКСІЯ, ПАТРІЯРХА МОСКОВСЬКОГО І ВСІЄЇ РУСИ ВІД ІЄРОМОНАХА ПОЧАЇВСЬКОЇ ЛАВРИ АРКАДІЯ (КОПИЛОВА А. Д.) Я, ієромонах Аркадій Копилов, примушений звернутися до Вас, Ваше Святійшество, з проханням про поновлення моєї прописки в Почаївській Лаврі. Я лаврський монах, постійно жив у Лаврі, порушень і зауважень ніколи не мав, намагався жити так, щоб виконувати Закон Божий, у всьо- му корячись духовній і громадянській владі. Але не зва- жаючи на мою покірну поведінку, 1. IX. 62 р. місцева влада завдала мені, як і іншим монахам, насильство. На- сильно викинули з Лаври і вивезли на ст. Дубно, щоб я виїжджав з Лаври. Супроводили мене капітан Тернопіль- ського КДБ Сириченко та інші працівники міліції, імен і прізвищ їх я не знаю. Таке виселення я вважаю непра- вильним, я хочу жити в Лаврі, а тому я повернувся назад до монастиря. Я звернувся до Почаївського відділу міліції, щоб поновити мою прописку, але замість того вони мене вилаяли, оформили підписку на виїзд і обіцяли судити, бо я виїжджати відмовився. Я звертався кілька разів до Духовної Ради Лаври з проханням поклопотатися про прописку, звертався до єпис- копа Григорія, але ніде позитивної відповіді не одержав, а навпаки, взяли у мене три підписки на виїзд, двічі штра- фували по 10 карбованців і безперервно вимагають поки- нути Лавру. Я не злочинець перед державою, я не хочу бути на лаві підсудних, я найкращі роки віддав службі радянській державі, 20 років працював на важкому вироб- ництві, дістав інвалідність і одержував державну пенсію. Решту днів моїх бажаю віддати на служіння Богові. За це мене і почали переслідувати, спочатку позбавили пенсії, вимагаючи покинути Лавру, а потім силоміць мене вики- 836 нули з Лаври. Мені прикро, що я чесно працював і на виробництві і в монастирі, а на старість наді мною зну- щаються. Нехай що хочуть, те й роблять, я з Лаври не піду і під загрозою розстрілу. Тому прошу, Ваше Святійшество виклопотати віднов- лення моєї прописки в Лаврі. 26. VII. 63 р. Ієромонах Аркадій [158] ДУХОВНОМУ СОБОРОВІ ПОЧАЇВСЬКОЇ ЛАВРИ ВІД ІГУМЕНА СЕРАФИМА ПРОХАННЯ Шанобливо доповідаю Духовному Соборові про те, що я, Бондар Степан Михайлович, в чернецтві ігумен Сера- фим, 1906 року народження, вступив до Почаївської Лаври в 1924 році, де проходжу послушництво до теперішнього часу. Але 1. IX. 62 р. місцева влада мене виселила з Лаври таким способом: до мене в келію увірвалось кілька мілі- ціонерів і почали ви