Мартирологія Українських Церков Т. 1

магати звільнити келію, самі, без на- місника Лаври і благочинного. Я звільняти не хотів. Вони повиносили мої речі, взяли мій пашпорт, на ходу поста- вили штамп виписки і мене під руки під конвоєм вивезли на економію, посадили на вантажну автомашину і відвезли до брата у Старий Почаїв, всупереч моєму бажанню. Брат має родину, мені там жити немає де, у нього маленька тісна квартира. Указів про це виселення не було від ду- ховної влади, і таке звільнення я не вважаю правильним, а тому я повернувся назад до Лаври, де й живу до теперіш- нього часу. Але почаївська міліція не дає проходу, знову виганяє мене з Лаври, де не зустрінуть — усно вимагають покинути Лавру. 4 липня 1963 року викликав начальник міліції офі- ційно, за підпискою вимагав залишити Лавру і виїхати до брата. Я сказав, що у брата немає місця і просив поновити мою прописку в Лаврі, але на жаль, дістав відмову. І в додаток начальник міліції сказав начальникові пашпорт- 837 ного стола, щоб приготував повістку і скерував до дому старих. Я хочу жити в Лаврі і з огляду на те, що я монах, давав обітниці не залишати Лаври до самої смерти, де я прожив 39 років, віддав усе своє здоров’я, втратив фізичні сили, а на старості мені не дають спокійно померти. Прошу отців Духовного Собору порушити клопотання перед владою поновити мене, як незаконно виписаного з Почаївської Лаври, і дати можливість старому ігуменові дожити в ній до своєї смерти. 11. VIII. 63 р. Ігумен Серафим [159] ЙОГО СВЯТІЙШЕСТВУ, СВЯТІЙШОМУ ОЛЕКСІЮ, ПАТРІЯРХОВ1 МОСКОВСЬКОМУ І ВСІЄЇ РУСИ, ДУХОВНОМУ СОБОРОВІ ПОЧАЇВСЬКОЇ СВЯТО-УСПЕНСЬКОЇ ЛАВРИ РАПОРТ Ваше Святійшество, Святійший наш Отче! У зв’язку з відсутністю преосвященнішого єпископа Григорія, який перебуває у відпустці, згідно з інструкцією Духовного Собору з ЗО жовтня 1889 року за N 0 . 4143 п. 8, звертаємося безпосередньо до Вас, Ваше Святійшество. 4 липня 1963 року начальник Почаївського відділу мі- ліції майор Білошкурський, в присутності начальника паш- портного стола капітана Бєлика і голови селищної ради Малкуша Лева Григоровича, викликали до кабінету началь- ника міліції наступних насельників Лаври: архимандрита Самуїла, ігумена Серафима, ігумена Адама, ігумена Вяче- слава, ігумена Вавилу, ієромонаха Серафима (Кінаха), ієро- монаха Іларія, ієродияконів Саватія, Иосифа, Діонисія, а також намісника Лаври ігумена Варфоломея та благочин- ного Лаври ієромонаха Каллиника. Начальник міліції Білошкурський відразу запитав, чому названі особи живуть у Лаврі? Намісник Лаври, ігумен Варфоломей відповів, що згід- но з заявами цих ченців їх виписали незаконно і вони просять поновити їхню прописку в Лаврі. 838 На цю тему начальник міліції провадив бесіду особисто з кожним ченцем і ставив кожному окремо запитання, але всі відповідали, що вони хочуть жити в Лаврі, що вони старі монахи і їм немає куди йти. Начальник міліції від- повів, що випишуть путівки до дому для старих і сказав начальникові пашпортного