Мартирологія Українських Церков Т. 1

ом і обласні організації, і вони беруть безпосередню участь. Ось як вони обставили Почаїв на свято преподобного Іова 10. IX. 1963 року. На підіздних трасах автодоріг до Почаєва стояв 21 автоінспектор, з них 18 районних і облас- них, а три — аж республіканські. Міліцейського складу, офіцерського і сержантського (в уніформах) було 125 осіб, крім місцевого, Почаївського, а партійних робітників і пра- цівників державної безпеки, переодягнутих в цивільний одяг, було 211. Додатково було виділено ревізорів з до- свідчених працівників КДБ. Від 9. IX. 1963 р. до 12. IX. 1963 р. транспорт до Почаєва був заборонений. Водіїв чотирьох автобусів, які не підлягають Тернопільському управлінню, позбавлено прав і скеровано у зворотньому напрямку. Багато шоферів таксі в ці дні були позбавлені прав водія за те, що наважились їхати до Почаєва; затри- маним, обшукуваним не було ліку. Увесь народ ішов на свято пішки. Питаємо, яку ж небезпеку становить для держави те, що народ бажає молитися Богові в Лаврі? Чому їм треба проходити через такі митарства? І де ж свобода? Тільки на сторінках «Ізвєстий» і «Науки». Почаївське і тернопільське начальство воістину чинить злочини супроти народу. По- ставили начальником дружини заклятого бандита — Мак- сим’юка, який уже під час війни займався грабунками і шахрайством, а тепер партія доручила йому розправлятися з релігією. От він і діє: грабує, б’є, утискає різними спосо- бами. Під його безпосереднім керівництвом 10. IX. дру- жинники порізали жінку у дворі школи механізації (ко- лишній будинок міліції). 20. IX. 1963 року Максимюк з дружиною чинили по- громи на Липовій вулиці, відбирали у віруючих ікони та предмети релігійного культу, викидали на вулицю. Були Максим’юк, Романюк, Прокопчук, Голуб’єва та ще двоє. Свої погроми вони перетворили на суцільний грабунок, повідбирали гроші і кращі речі, дорогоцінності. Це не єди- ний випадок: як тільки свято, так терпить кілька християн- ських домів. Особливо терплять беззахисні жінки, їх ціл- ком оббирають дружинники та ще й погрожують: «Як тільки будете скаржитись — уб’ємо». Як Максим’юк, так і вся його дружина складається із злодіїв, п’яниць і бандитів. Голуб’єва завжди валяється 847 п’яна під буфетом в Почаєві. Романюк побив людей, що і ліку немає...* його власна жінка намагалась трохи при- боркати, докоряла, що він невинних людей мучить, то він і з жінкою розправився. Вивіз її в ліс на тій самій машині «Медична допомога», побив до втрати притомности так, що вона вся була чорна, як вугілля. Три дні жінка була непритомна і тепер перебуває в лікарні. Ось який молодий комуніст, перший дружинник — усього три місяці, як прий- няли в партію, такі партія гартує кадри. Але і старші комуністи нічим не поступаються в цьому. Ми були свід- ками, як 21. IX. 1963 року начальник Почаївського паш- портного стола капітан Бєлик з начальником штабу дру- жинників Максим’юком не пускали людей до церкви, осо- бливо дітей. Але одна жінка не хотіл