Мартирологія Українських Церков Т. 1

а повертатися назад, і з нею було двоє діток. Бєлик з Максим’юком так побили її каблуками чобіт, що вона не може тепер ходити. Це відбу- валося о 17 годині ЗО хвилин 21. IX. 1963 року. Факти наведено не всі, тільки ті, які нам довелось ба- чити. Знущань усіх ми й не знаємо, та й перелічити їх тяжко, але справа в тому, що ще минулого року Терно- пільський прокурор давав нам відповідь, що провадиться розслідування і винних каратимуть. Виявляється, що це лише замилювання очей, а в дійсності знущання посилю- ються, винних, навпаки, заохочують і підтримують, і всі винні дістали підвищення й нагороди. І доки вони будуть нас мучити? Дайте нам відповідь! 21. IX. 1963 р. Християни Почаєва: Миронова, Морозова, Сторожук, Трофимчук, Сторож, Васильчук та інші Вже третій рік триває таке гоніння в Почаєві. Кульмі- наційний період був минулого, 1962 року, у вересні місяці, але і цього року гоніння не припиняються, на всі свята не пускають християн до Лаври. Кожний християнський дім у Почаєві на прикметі, кожний християнин тремтить — ось прийдуть, битимуть, відніматимуть ікони, книжки та інші церковні речі! Як нам тяжко! Допоможіть нам! Документи чч. 160-162 друкуються вперше. — Архів «Смолоскипа». Машинописи, переклад з російської. * Оригінальний лист пробитий кулею. 848 70-і РОКИ: ПЕРЕСЛІДУВАННЯ ТРИВАЮТЬ Чотири наведені тут документи з 70-х років свідчать, що влада не змінила в ті часи ані своїх намірів щодо Почаївської Лаври, ані своїх методів в намаганні її ліквідувати. Залишився навіть один з чільних гонителів — капітан міліції С. Белик ( дуже можливо, що й деякі інші). Четвертий документ походить приблизно з того самого часу, що й перші три, але на Захід він дійшов щойно 1980 року. На відміну від них і численних інших матеріялів релігійного самвидаву, писаного російською мовою, ця скарга віруючих і мешканців Почаева написана українською. [ 163 ] ДУХОВНИЙ СОБОР ПОЧАЄВО-УСПЕНСЬКОЇ ЛАВРИ 25 вересня 1973 р. N0.70 м. Почаїв, Тернопільської обл. ГОЛОВІ РАДИ В СПРАВАХ РЕЛІГІЙ ПРИ РАДІ МІНІСТРІВ СРСР ТОВ. КУРОЄДОВУ В. А. Оцим Духовний Собор Почаївської св. Успенської Лав- ри найшанобливіше доповідає Вам про те, що в Почаїв- ській Лаврі насельникам і богомольцям доводиться зазна- вати чимало неприємностей. Всю територію Лаври забрано, Лавра не має землі у своєму розпорядженні. Сад-город, де вирощувались овочі і фрукти, відібрано. В колишніх Лаврських будовах, навколо неї розміщено такі заклади: клюб біля вікон гуртожитку монахів, поруч психлікарня. Постійна робота клюбу пе- решкоджає молитві монахів, вигуки хворих доносяться до храму і гуртожитку, що викликає велике незадоволення серед людей. Кожній людині ясно, що такі заклади роз- міщено навмисно з метою психічного впливу на Лавру, вони перешкоджають релігійному життю людей і обра- жають їхні почуття. Але богомольцям доводиться ще тяжче, їм взагалі немає де притулитися. Гостинниця Лаври, архиєрейський дім, взято під полікл