Мартирологія Українських Церков Т. 1

прописують на території Лаври, келії стоять порожні, і сама Почаївська Лавра пе- ребуває сьогодні на грані закриття. Цього року, як і під час кожної своєї відпустки, ми вирішили провести час в паломництві по святих місцях Росії. Відвідавши такі місця, як Псковсько-Печерський мо- настир, Одеський св. Успенський монастир, ми, за старою традицією вирушили до св. Успенської Почаївської Лаври, яка міститься в Тернопільській області. Ми щороку від- відуємо цей монастир, і те, що тут побачили, не могло залишити нас байдужими. З розповідей місцевого населен- ня ми довідались, до з кінця 1983 р. на Лавру розпочався тиск влади (міліції, органів КДБ). Цей тиск чиниться не тільки на ченців, але і на паломників-богомольців, в чому ми самі невдовзі переконались. Так, під час вечірнього 854 богослуження напередодні свята св. Миколая 20 травня 1984 р. до Успенського собору зайшли співробітники мілі- ції, переодягнуті в цивільне і почали перевіряти документи богомольців. Багато міліціонерів були у нетверезому стані. Особливо ретельним був лейтенант Морозовський Іван Степанович, призначений в кінці 1983 р. начальником паш- портного стола Почаївського ОВД. Він вимагав документів не лише у молоді, але і в стареньких бабусь. Після закін- чення богослуження у Троїцькому соборі міліціонери били ногами людей і виганяли з храму. Був і такий випадок. Скотаря Почаївської Лаври зупи- нив Морозовський і вимагав від нього, щоб той виїхав, хоча скотар — людина пенсійного віку. Після цього Мо- розовський відіслав його до психіятричної лікарні, де той пробув два тижні. Вдруге його схопили увечорі в Лаврі, йому заламали руки і насильно потягнули в міліцію. Тут Морозовський бив його, вимагаючи, щоб той виїхав з Почаєва. Серед іншого, Морозовський ударив його голо- вою об стіл, від чого той втратив притомність і прийшов до себе щойно у психіятричній лікарні. Втретє, побачивши Морозовського, він був змушений тікати. Був випадок, коли міліція схопила у храмі богомольців пенсійного віку і відіслала до психлікарні. На Великдень 1984 р. Морозовський з міліціонерами ходив перед Великодньою полунощницею по Успенському соборі і перевіряли у богомольців документи. Від 1984 р. від усіх тих, що влаштовуються на працю в Лаврі електриками, вартовими і т. п. почали вимагати, щоб вони пред’являли дозвіл від уповноваженого, хоч жод- ного дозволу на влаштування на таку працю закон не вимагає. Від ченців Лаври стало відомо, що міліція ходить по корпусі о 12 годині ночі і пізніше в нетверезому стані, інколи вимагаючи, щоб відкрили келії. Не дають будуватися. Наприклад, до Почаєва привезли цеглу, а за ніч її порозтягали. Зрештою, нам стало відомо, що, наприклад, у Рівен- ській області люди, послані владою, за ніч розтягли цілий храм. [1984] Друкується вперше. — Архів «Смолоскипа». Машинопис, переклад з російської. 855 УМОВИ ЖИТТЯ В ОФІЦІЙНО ЗАРЕЄСТРОВАНИХ ПРАВОСЛАВНИХ ПАРАФІЯХ ПАРАФІЯ СВ. УСПЕНСЬКОЇ ЦЕРКВИ У ПАВЛОГР