Мартирологія Українських Церков Т. 1

початку зборів ми сиділи на лаві і розмовляли: раптом підходить до нас паніматка о. Бориса і розкричалась: «Щоб ваші кістки сьогодні гнили, ви відбираєте у нас хліб і знайте, якщо о. Бориса знімуть, то й церкву закриють». Але ми вирішили стукати — стукайте і відчиниться вам — якщо потрібно, будемо звертатися і до Патріярха, і до Брежнєва, і до Куроєдова, але не залишимо їх на попе- редніх місцях. Адже вони «розкаяні» дійшли до того, що Перепаді й Левановій погрожують: «Не припините, дене- будь уб’ємо — справді „закхеєвське” покаяння». Просто в голову не вкладається, як можна в 65-75 років, та ще в церкві, стати на такий шлях? Ми звертались до уповноваженого Шендрика В.С., а він нам: «А де квитанції, що вони брали гроші?» Безглуздо вимагали на доказ якісь квитанції. Вони ж і самі не за- перечували на зборах, але оскільки в них немає ні страху, ні совісти, то залишити на попередніх місцях їх ми не можемо. Адже всі люди знають про ці темні справи і яка 858 спокуса буде для парафіян. Тому, святий Владико, заради спасіння всіх парафіян і їх же самих, благаємо Вас, під- кажіть уповноваженому Шендрикові В.С., — телефон його — 42-81-79, що їх не можна залишати на їхніх місцях. м. Павлоград Дніпропетровської єпархії 13. VIII. 77 р. Просимо прощення і святих Ваших молитов — многогрішні Людмила - Параскева - Іван - Анастасія [169] УПОВНОВАЖЕНОМУ В СПРАВАХ РЕЛІГІЇ ПРИ РАДІ МІНІСТРІВ т. КУРОЄВОДУ В. А. УПОВНОВАЖЕНОМУ В СПРАВАХ РЕЛІГІЇ УРСР т. ЛИТВИНУ К. 3., РЕДАКЦІЇ ГАЗЕТИ «ПРАВДА» ВІД ПАРАФІЯН УСПЕНСЬКОЇ ЦЕРКВИ м. ПАВЛОГРАДУ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТИ «Навчити їх і помогти їм воювати за справедливе за всіма правилами законної в РРФСР війни за права». «Необхідно зберігати свято закони і приписи радян- ської влади і слідкувати за їх виконанням усіма». В. І. Ленін Мабуть ці вислови вождя світового пролетаріяту забули наші уповноважений Шендрик В.С. і секретар міськвикон- кому — Станішевська Н.Ф., інакше не появилась би ця скарга. Наша церква має 106 тис. карб, валового приходу в рік. А в якому вона стані? Люди здавали додатково засоби на позолоту вівтаря, але коли було зібрано майже 2 тис. крб., староста раптом побачив, що вівтар не сьогодні — завтра завалиться, з’їджений шашелем, і до позолоти не- придатний. Але міняти його він і не збирається, доки сам не впаде, і каже: «На мій вік вистачить». В церкві холодно, але парового опалення не потрібно ні настоятелю, ні церковній раді — ніби це їхній власний 859 дім. Дім для хрестильні тече, постійно грязюка. І це після того, як зробили так званий «капітальний ремонт», вар- тістю в 14 тис. крб. Ми вдарили тривогу, бо бачимо, що це халтура: де були вибиті дірки, так і залишились, стіни пофарбовані білою фарбою і до наступного літа будуть чорними. Ми підказали, що в церкві такий ремонт не роблять, а у від- повідь нам заявили: «Ми тут хазяїни і буде по-нашому». Церковна рада на чолі з старостою систематично пиячить просто в це