Мартирологія Українських Церков Т. 1

соборною висвятою учасниками І ВПЦСобору і обраний першим Митр. Київським і всієї України УАПЦ; 1921-1927 — відвідав біля 500 парафій УАПЦ; X. 1927 — на вимогу радянської влади звільнений на II ВПЦСоборі від митрополичих обов’язків; в час виконування своїх митрополичих обов’язків, був кілька разів арештований, перебу- вав по кілька місяців у ув’язненні, був під забороною виїздити з Києва; з 1927 — перебував під домашнім арештом без права відправляти богослужби; старша дочка митрополита і два сини були заслані на Сибір. II. 1938 — був заар. і висланий на Со- ловки, де й загинув; митр. В. Липківський є автором творів — «Історія української Церкви», «Бесіди з історії Всесвітньої Цер- кви», «Церковний устав» (наука й самоосвіта українського духів- ництва), «Підручник Старого й Нового Заповіту» й багатьох ін- ших, менших праць. Згідно з іншим джерелом, сестра митр. В. Липківського Марія Кон- стантинівна одержала перший лист від ув’язненого митрополита на по- чатку 1939 року, а молодша його дочка Ганна відвідала його у тому ж році в ув’язненні, де застала його важко хворим. Митр. БОРЕЦЬКИЙ МИКОЛА (6. XII. 1879 — 1936?), Ми- трополит Київський і всієї України (24. X. 1927 — І. 1930); нар. в Сарнах на Київщині, навч. в Уманській духовній шк.; 1901 — зак. Київську духовну семінарію; 1901-1904 — учителював; 1904 — висв. на свящ.; був свящ. у с. Коханівці на Поділлі, у с. Малій Жмеринці; був законовчителем до 1914 — у хлоп’ячій і дівочій гімназіях у Жмеринці, в учит. інст. у Вінниці, в учит. семін. в Черкасах, у дівочій гімн, в Гайсині; 1914-1916 — військовий свя- щеник і благочинний у російськ. армії; з 1917 — настоятель собору св. Миколая в Гайсині; 1920 — за відправу богослужб укр. мовою заборонений у священнослуженні єп. Піменом; 1921 — приєднався до УАПЦ; 15. XII. 1922 — поставлений на єп. Гайсинського; 1924 — короткотривало працював на Полтавщині; 1925 і 1926 — у виступах рад. преси проти УАПЦ згадано і його; з VI. 1927 — працював на Зінов’ївщині; 24. X. 1927 — на пропо- зицію митр. В. Липківського обраний на II ВПЦСоборі Митро- политом Київським і всієї України; 28-29. І. 1930 — на т. зв. «Надзвичайному соборі УАПЦ» примушений агентами ДПУ під- писати акт самоліквідації УАПЦ; невдовзі після «Надзвичайного собору» — заар.; перевезений до тюрми в Ярославлі, де торту- рами доведений до божевілля; з 1933 — на Соловках; з 1934 — у психіатричній тюрмі в Ленінграді, де й помер. Деякі джерела подають як датусмерти митр. М. Борецького 1933 рік, інші — 1935: Митр. ПАВЛОВСЬКИЙ ІВАН (20. V. 1890 — 1938?), архи- єпископ УАПЦ — Черкаський, а пізніше Чернігівський (1921- 943 1926), Харківський (1927-1930); Митрополит Харківський і всієї України УПЦ (1930-1936); закінчив Чернігівську духовну семіна- рію; 1914 — висв. на свящ.; 1920-1921 — організатор українських парафій на Чернігівщині; 20. XI. 1921 — висв. на єп. Черкасько- Чигиринського; 1921-1926 — спочатку духовний керівник Чер- касько-Чигиринської, а з