Мартирологія Українських Церков Т. 1

годом Чернігівської церковної округи; 1. XII. 1926 — обраний на архиєп. Харківського; з 1927 — відпо- відальний редактор органу УАПЦ «Церква й життя» в Харкові; І. 1930 — учасник «Надзвичайного собору», на якому на вимогу рад. влади ліквідовано УАПЦ; XII. 1930 — учасник другого «Надзвичайного собору», який скликано з доручення рад. влади і на якому утворено УПЦ — Українську Православну Церкву; у найтяжчі роки тиску рад. влади на Церкву і релігію, очолював УПЦ, як Митрополит Харківський і всієї України; 1930 — 1934 — перебував у Харкові; 1934 — після зруйнування катедрального Воскресенського собору, митрополичого осідку — перейшов до собору св. Івана Предтечі на Основі; невдовзі переїхав на вимогу рад. уряду до Києва, який став столицею УРСР; 1936 — заар. і вивезений в Казахстан, де й загинув. АРХИЄПИСКОПИ Архиєп. ЖЕВЧЕНКО ЮРІЙ (17. II. 1885 — 1938?), архиєпис- коп Сквирський (1922-1924), Полтавський (1924-1927), Одеський (1928-1929); нар. на Єлисаветградщині, закінчив Єлисаветградську духовну семінарію і Одеський унів.; 1911 — висв. на свящ.; 1914- 1917 — військовий священик у рос. армії; 1918 — організатор укр. церковного життя у Києві; член Кирило-Методіївського братства; душпастир Інструкторської школи старшин у Києві; ув’язнений в час гетьманської влади; 1919 — душпастир Інженер- ної школи старшин у Кам’янці-Подільському; короткотривало перебував у Луцьку; 1920 — співробітник ВПЦР; учасник І ВПЦСобору; 26. IV. 1922 — висв. на єп. Сквирського; 1924-1927 — єп. Полтавський; з 1928 — єп. Одеський; 1. IX. 1929 — заар. в Одесі; зас. до 8 р. ув.; покарання відбував у Караганді; 1937 — невдовзі після звільнення був знову заар. і зас. до 10 р. ув’язн.; загинув у карагандському концтаборі. Згідно з іншими джерелами архиєп. Ю. Жевченко нар. 1883 р., до Одеси переїхав в кінці 1927 року, або на початку 1928. Архиєп. КРОТЕВИЧ КОСТЯНТИН (1872 — ?), архиєпис- коп Полтавський (1922-1924), Вінницький (1924-1930); нар. на Хар- ківщині, закінчив Харківську духовну семінарію і юридичний фа- культет Харківського унів.; до революції 1917 — прокурор Пол- тавського окружного суду, голова Спілки адвокатів в Полтаві; 1918 — висв. на свящ., III. 1922 — на єп. Полтавського; згодом — єп. Вінницький; 1924 — в Алма-Аті в Середній Азії, згодом на Оренбуржчині в Казахстані; повернувшись на Україну, деякий 944 час був у Житомирі; 1930 — заар. і висланий з України; загинув в концтаборі, або на засланні. Згідно з іншими джерелами, архиєп. К. Кротевич після арешту 1930 року був висланий на Кавказ, де й загинув. Інше джерело говорить, що він був заар. 1931 року, висланий на Сибір і там розстріляний, а ще інше — що на початку 1930-их років він відійшов від Церкви і працював на державній роботі. Архиєп. МАЛЮШКЕВИЧ КОСТЯНТИН (2. II. 1890 — 1937?), архиєпископ Уманський (1922-1927), Київський (1927-1934); нар. у с. Жилинцях на Волині, 1906 — закінчив Крем’янецьку духовну школу, 1912 — Житомирську духовну семінарію, 1