Мартирологія Українських Церков Т. 1

забезпеченню родин запасних; з 29. І. 1907 — округовий місіонер Таращан- ського повіту; 6. VIII. 1921 — українізував свою парафію у с. Гребінках; 1. II. 1923 — висв. на єп. Липовецького; ЗО. VI. 1925 — обраний на єп. Житомирського; 27. IX. 1926 — під тиском рад. влади відмовився від Житомирської катедри; 17. І. 1927 — обраний на сп. Глухівського й доглядача Конотопської округи; 1930-1932 — архиєпископ Вінницької єпархії; 1932-1934 — на ви- могу рад. влади відійшов від керівництва єпархією і працював, як парафіяльний єпископ без права очолювати будьяку церковну округу; 1935 — повернувся до Києва, де був заар. і розстріляний. Згідно з іншим джерелом, 1935 або 1937 архиєп. В. Самборський був висланий на заслання. 1942 року повернувся на Україну і відразу після того, виснажений засланням, помер. Архиєп. СЕРГІЇВ ФЕОДОСІЙ (1890 — 1938?), архиєпископ Переяславський (1924-1928), Бердичівський (1928-1930); 2. II. 1923 — висв. на єп. Прилуцького в юрисдикції Московської патріярхії; X. 1923 — перейшов до Синодально-Обновленської Церкви і став Полтавським єп. тієї Церкви; 1924 — приєднався до УАПЦ і став єп. Переяславським, а пізніше Бердичівським; з 1928 — духовний керівник Бердичівської церковної округи; з 1933 — працював священиком на Полтавщині; 1936 — заар. і висланий в концтабір на Колимі; загинув в ув’язненні. Архиєп. ЯРЕЩЕНКО ОЛЕКСАНДЕР (12. IX. 1890 — 1938?), архиєпископ Лубенський (1921-1923), Харківський (1923-1926); нар. на Полтавщині, закінчив Московську духовну академію й Інститут інженерів шляхів сполучення; 1920-1921 — начальник полтавської залізниці; X. 1921 — делегат Полтавщини на І ВПЦСобор; 27. X. 1921 — висв. на єп. Полтавського; 1921-1923 — архиєп. Лубенський; організував 50 українських парафій і по- вітову Раду УАПЦ на Лубенщині; з 1923 — архиєп. Харківський і духовний керівник руху УАПЦ на Слобідській Україні; голова 947 Харківської церковної округової Ради; 1924-1926 — перший зас- тупник голови президії ВПЦР і член Ідеологічної комісії УАПЦ; 1. IV. 1926 — заар.; 22. IV. 1926 — вивезений до Москви; зас. до 5 р. ув.; ув’язнення відбував у Ташкенті; 1934 — в Курську, звідки вивезений в далеко-східні концтабори; з ув’язнення не повернувся. Згідно з іншими джерелами, архиеп. О. Ярещенко закінчив духовну семінарію, пізніше Петербурзьку духовну академію, а після повернення на Україну — юридичний факультет Київського університету. У 1920-1921 роках працював в народній освіті на Полтавщині. ЄПИСКОПИ Єп. БЕЙ КОНОН (1884 — ?), єпископ Богуславський, а пізніше Прилуцько-Роменський (1922-1928), Черкаський (1928); 1908 — висв. на свящ., 7. II. 1922 — на єп. Богуславського; пізніше єп. Прилуцький, Роменський і Черкаський; 1928 — заар.; на початку 1933-го року працював на парафії; згодом вивезений в Іркутськ, де й загинув. Єп. БРЖОСНЬОВСЬКИЙ ВОЛОДИМИР (1887- ?), єпис- коп Білоцерківський (1921-1924), Дніпропетровський (1928-1930) 1912 — висв. на свящ.; XI. 1921 на єп. Білоцерківськ