Мартирологія Українських Церков Т. 1

ого; 17. IX. 1924 — очолив ДХЦ і поборював УАПЦ, за що був відлучений від Церкви; 1928 — приєднався назад до УАПЦ; був єп. Кате- ринославським; 1937 — заар., ув’язн. відбував в Котласі, де й загинув. Єп. БУЧИЛО ПИЛИП, єпископ Миколаївський (1922-1923); X. 1922 — висв. на єп. Миколаївського; 1923 — під тиском-рад. влади відійшов від Церкви, у 1930-их заар. і вивезений на Сибір, де й загинув. Єп. ДАХІВНИК-ДАХІВСЬКИЙ ВОЛОДИМИР (1893 — ?), єпископ Переяславський, а пізніше Кам’янецький (1922- 1927), Тульчинський (1927-1930); нар. на Полтавщині; закінчив духовну семінарію і юридичний факультет Московського унів., навчався у землемірній школі; з 1917 працював на Далекому Сході; 1920 — висв. на свящ.; 1921 — член ВПЦСобору; органі- затор УАПЦ на Переяславщині; 1. І. 1922 — висв. на єп. Перея- славського; згодом духовн. керівник Кам'янецької округи; з 15. II. 1927 — духовн. кер. Тульчинської округи; 1930 — заар. і вивезений на Сибір, де й загинув. Згідно з іншим джерелом, єп. В. Дахівник-Дахівський нар. 1891 р. і був заар. 1931 року. Єп. ЗАДВІРНЯК МАКСИМ (1882 — ?), єпископ Проску- рівський (1923-1930); нар. на Поділлі; 1915 — висв. на свящ.; 29. VI. 1923 — висв. на єп.; наст, парафії в Іванківцях на Проскурів- щині; 1930 — заар.; перебував на Соловках, де й загинув. Згідно з іншим джерелом, єп. М. Задвірняк нар. 1892 року, був заар. 1931. 948 Єп. КАЛІШЕВСЬКИЙ ЮХИМ (1892 — ?), єпископ Зве- нигородський, а пізніше Черкаський (1922-1929), Одеський (1929- 1930); закінчив Київський університет; працював педагогом у Києві; 6. II. 1922 — висв. на єп. Звенигородського; після вклю- чення Звенигородської церк. округи в Черкаську, став єп. Чер- каським; 1929 — єп. Одеський; 1936 — заар.; помер в концтаборі. Згідно з іншими джерелами, єп. Ю. Калішевський був заар. 1930 року; ще з іншими — з Одеси він переїхав до Києва, а звідти на бухгальтерську роботу в Білій Церкві, на якій ще перебував 1937 р. Найбільш правдо- подібний рік арешту — 1936. Єп. КАРАБІНЕВИЧ МИКОЛА (22. V. 1888 — 1934?), єпископ Могилів-Подільський (1922-1928), Уманський (1928-1930); нар. у с. Сланці на Поділлі; 1909 — закінчив Кам’янець-Подільську ду- ховну семінарію, 1910-1912 — студент філософії в Народньому університеті Шанявського в Москві; 1913 — висв. на свящ. і став настоятелем парафії у с. Качанівці на Поділлі; 1922 — приєд- нався до УАПЦ; 29. IV. 1923 — висв. на єп. Могилів-Поділь- ського; 1927 — ДПУ заборонило йому три місяці виголошувати проповіді; 1928 — шість місяців відвідувати парафії; з 1929 — єп. Уманський; 1930 — під забороною виїздити з Умані; X. 1932 — заар. у Могилеві, звідки перевезений до Луб’янівської тюрми в Москві; два роки пізніше був розстріляний. Згідно з іншим джерелом єп. М. Карабіневич був заарештований після 1933 року в Умані, а ще з іншим, коли була унеможливлена душ- пастирська праця єп. М. Карабіневича, він виіхав 1934 року до рідних у Москву. Невдовзі після цього був заарештований і розстріляний