Мартирологія Українських Церков Т. 1

1933 року. Єп. МАЛЯРЕВСЬКИЙ МИХАЙЛО; XII. 1921 — висв. на єп. для Волині; довгий час перебував на парафії в Полонному; 1936 — заар.; перебував 5 р. на засланні; 1941 — повернувся до Києва і був призначений, як протоієрей, на парафію у м. Василькові на Київщині. Єп. МОЗОЛЕВСЬКИЙ ГРИГОРІЙ (1876 — 1938?), єпископ Конотопський (1924-1926); нар. на Чернігівщині; до революції 1917 — законовчитель у сер. школах Чернігівщини; 16. VII. 1924 — висв. на єп. Конотопського; 1926-1927 — настоятель парафії УАПЦ у Радомишлі; з II. 1927 — настоятель парафії у с. Спаську; 1936 — заар.; загинув в ув’язненні. Єп. СТОРОЖЕНКО ГРИГОРІЙ (1889 — 1938?); 27. XI. 1921 — висв. на єп. УАПЦ; став духовним керівником Київської церк. округи; 1925 — під тиском рад. влади відійшов від Церкви; 1936 — заар. і висланий з України; з ув’язнення не повернувся. Єп. ТАРНАВСЬКИЙ ПЕТРО; настоятель св. Софійської па- рафії в Києві; 1922 — висв. на єп. УАПЦ і став настоятелем парафії св. Софії; 1924 — настоятель Михайлівського монастиря в Києві і один зі співзасновників ДХЦ; 1927 — повернувся до УАПЦ; на початку 1930-их заар. і розстріляний. 949 Єп. ТЕСЛЕНКО ЮРІЙ (1849 — 1943), єпископ Білоцерків- ський (1925-1930); нар. на Поділлі; 1918 — висв. на свящ., 1925 — на єп. Білоцерківського; 1930 — під тиском рад. влади відійшов від Церкви; 1931 — заар.; відбув 10 р. ув’язнення в північних концтаборах СРСР; 1941 — переїхав до Воронежу, а дещо пізні- ше до Вінниці; важко хворів; помер у Вінниці. Єп. ЧЕРВІНСЬКИЙ ОЛЕКСАНДЕР (1886 — ?), єпископ Конотопсько-Глухівський (1925-1926), Чернігівсько-Ніжинський (1927-1930), Вінницький (1932-1934); 1925 — висв. на єп. і призна- чений на духовного керівника Конотопсько-Глухівської церковної округи; 1927 — призначений на катедру Чернігівсько-Ніжинську; з 1932 — єп. Вінницької єпархії; 1934 — заар. у Вінниці; з ув’яз- нення не повернувся. Згідно з іншим джерелом, єп. О. Червінський був заарештований 31. XII. 1932. Єп. ЧУЛАЇВСЬКИЙ ЯКІВ (1889 — ?), єпископ Бердичів- ський; нар. на Київщині; 1914 — висв. на свящ.; 14. X. 1923 — на єп. Бердичівського; деякий час духовний керівник Глухівської церковної округи; 1926 — обраний членом президії ВПЦР, як завідуючий відділу церковної освіти, а пізніше — книжкової ко- мори ВПЦР; 1931 — заар. і засланий на Сибір, де й помер. Згідно з іншим джерелом, єп. Я. Чулаївський на початку 1930-их років відійшов від Церкви під тиском рад. влади. Єп. ШИРЯЙ МИКОЛА, єпископ Ніжинський (1922-1924), Ро- менський (1928-1930); VI. 1922 — висв. на єп. для Ніжинської округи; настоятель парафії УАПЦ в м. Носівці на Чернігівщині; 1925 — приєднався до ДХЦ і став настоятелем Троїцької парафії ДХЦ у Києві; 1926 — повернувся до УАПЦ; 1928 — призначений духовним керівником Роменської церковної округи; з 1930 — парафіяльний священик; у половині 1930-их — заар.; з ув’язнення не повернувся. ІЄРАРХИ ІНШИХ ЦЕРКОВНИХ ЮРИСДИКЦІЙ Митр. ЯРОШЕВСЬКИЙ ЮРІЙ (ГРИГОРІЙ) (18. XI. 1872 — 8