Мартирологія Українських Церков Т. 1

ного, ос- вітнього і культурного життя. 19 вересня 1941 р. — Німецькі війська зайняли Київ. 28 вересня 1941 р. — В листі до архиєп. Олексія, митр. Діони- сій засудив його рішення залишитися в юрисдикції Московської патріярхії. 29 вересня 1941 р. — Група священиків і діячів УАПЦ, які уціліли від більшовицьких репресій, створили у Києві Всеукра- їнську Православну Церковну Раду (ВПЦР). 10 жовтня 1941 р. — У св. Андріївському соборі в Києві, після довгої перерви, відбулася перша Служба Божа українською мовою. 1048 17 жовтня 1941 р. — На урочистих зборах у Києві всі течії Православної Церкви об'єдналися з ВПЦР. Жовтень 1941 р. — ВПЦР звернулася до митр. Діонисія до- помогти в розвитку церковного життя України та прислати на Україну єпископів. З листопада 1941 р. — Під головним храмом Києво-Печер- ської Лаври — церквою Успіння Пресв. Богородиці (з XI ст.) — вибухли міни, підкладені більшовиками перед відступом з Києва, залишивши храм в руїнах. Збереглась лише дзвіниця, збудована у XVIII ст. Осінь 1941 р. — Митр. Ф. Булдовський після відходу більшо- виків очолив УАПЦ на Слобожанщині. Головою Харківської округової церковної Ради обрано колишнього голову ВПЦР (1924-1926) протодиякона В. Потієнка. • У Дніпропетровську організовано округову церковну Раду УАПЦ. В її склад входили: Іван Ритов — голова, Максим Суруп, проф. Тихон Бабій, Теодос Капітоненко, Холодченко — члени. 13-14 грудня 1941 р. — У Рівному відбулась нарада представ- ників церковних Рад Волині. На нараді вирішено просити єп. Полікарпа стати головою (Адміністратором) УАПЦ на україн- ських землях під німецькою окупацією, засуджено ухвали По- чаївського Собору і вирішено нав'язати контакт з церковними Радами на східньо-українських землях, зокрема з ВПЦР у Києві. 24 грудня 1941 р. — Митр. Діонисій призначив єп. Полікарпа тимчасовим Адміністратором Православної Автокефальної Цер- кви на звільнених землях України з наданням йому титулу архи- єпископа. Грудень 1941 р. — У Полтавській обл. було 16 священиків УАПЦ, які пережили більшовицькі репресії і 64 з юрисдикції російської Церкви. • До Києва прибув єп. Автономної Церкви Пантелеймон (Рудик). • У Хорватії заарештовано о. В. Стрільчика, голову україн- ських православних парафій. Він перебув три місяці в ув'язненні. 24 січня 1942 р. — Німецька цивільна влада прийняла до уваги повідомлення архиєп. Полікарпа про призначення його Адміні- стратором Православної Церкви на Україні. Згодом вона прий- няла також заяву митр. Олексія про його становище, як голови Автономної Церкви. Влада запевнила обох владик, що вона визнає в засаді повну свободу Церкви. 5 лютого 1942 р. — Патріярший місцеблюститель митр. Сер- гій видав послання «До православної пастви України», скероване проти архиєп. Полікарпа, якого він зневажливо називає просто «Сікорський». У посланні владику Полікарпа засуджується, як «зрадника, самозванця і спокусителя», який, мовляв, разом з «пар- тією петлюрівців» пішов на